Що робити, якщо вкусив собака, і хто відповідатиме за це: роз’яснення суду

Випадки нападів тварин, а особливо собак, як домашніх так і безпритульних, на людей, зокрема на дітей, завжди привертають до себе особливу увагу громадськості. Нерідко лунають питання: як діяти, якщо така неприємність сталася, і хто повинен нести відповідальність за дії тварин? Якщо з домашніми тваринами начебто все зрозуміло — за них відповідає власник, то хто відповідає за безпритульних?

Для того, щоб розібратися у цих питаннях, визначимо спочатку, що ж являє собою така тварина у розумінні законодавства України. Про це розповів суддя-спікер Скадовського районного суду Херсонської області Олександр Кустов.

Стаття 180 Цивільного кодексу України визначає, що тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», тварини — біологічні об'єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові.

В цій же статті закону міститься визначення терміну «домашня тварина» та «безпритульна тварина».

Домашні тварини — собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

Безпритульні тварини — домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини.

Види заподіяної шкоди

У випадку спричинення тілесних ушкоджень собакою чи іншою твариною постраждалий може розраховувати на відшкодування матеріальної шкоди:

-  спричиненої майну — взуття, одяг, тощо (статті 22, 1166 ЦК України);

- спричиненої здоров’ю — витрати на лікування, протезування, санаторно-курортне лікування, щеплення, тощо (статті 1195-1199 ЦК України).

Також постраждала особа може розраховувати на відшкодування моральної шкоди відповідно до статей 23, 1167-1168 ЦК України.

Хто відповідає за завдану твариною шкоду?

Відповідно до статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»:

- Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування;

- Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з'являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх);

- Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку;

-  Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити, зокрема, безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною.

- При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

- Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Таким чином, за шкоду спричинену твариною відповідає її власник (особа, яка її утримує).

Однак залишається питання, хто є відповідальним за шкоду, завдану безпритульною твариною?

Відповідно до статті 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.

Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах.

Вилов собак, котів та інших домашніх тварин окремими громадянами забороняється, крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей.

Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.

У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Аналогічним чином вказані правовідносини врегульовані і в статті 341 ЦК України, згідно якої, якщо протягом шести місяців з моменту заявлення про затримання бездоглядної робочої або великої рогатої худоби і протягом двох місяців — щодо інших домашніх тварин не буде виявлено їхнього власника або він не заявить про своє право на них, право власності на ці тварини переходить до особи, у якої вони були на утриманні та в користуванні. У разі відмови особи, у якої бездоглядна домашня тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

Отже, матеріальна та моральна шкода завдана безпритульною (бездоглядною) твариною має відшкодовуватися органом місцевого самоврядування на території якого таку тварину виявлено.

Дії у випадку нападу тварини

Разом із тим, слід звернути увагу на те, що факт спричинення тілесних ушкоджень домашньою чи безпритульною твариною потребує правильної фіксації.

У разі укусу твариною слід, за можливості, зафіксувати (сфотографувати чи запам’ятати) її зовнішній вигляд, звернути увагу на наявність чи відсутність в неї ошийника (бірки, інших ідентифікуючих ознак), звернути увагу на те, чи перебувала вона у супроводі власника, отримати відомості про його (її) особу.

Слід в обов’язковому порядку звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою з метою фіксації факту спричинення твариною тілесних ушкоджень, а також встановлення того, чи має вказана тварина власника. Вказані відомості будуть слугувати доказами факту спричинення тілесних ушкоджень твариною, а також дозволять визначити, є ця тварина домашньою чи безпритульною.

Також необхідно пройти медичне обстеження, в ході якого будуть зафіксовані характер та локалізація тілесних ушкоджень, а також отримати відповідне лікування (за необхідності). Слід фіксувати витрати на лікування та зберігати документи на придбання лікарських препаратів, які в подальшому будуть слугувати доказами розміру матеріальної шкоди спричиненої здоров’ю.

Якщо буде встановлено, що тварина є домашньою, та у разі відмови її власника від добровільного відшкодування завданої матеріальної та (або) моральної шкоди вказана шкода може бути відшкодована в судовому порядку за позовом постраждалої особи.

Якщо буде встановлено, що тварина є безпритульною, матеріальна та (або) моральна шкода підлягає відшкодуванню органом місцевого самоврядування в судовому порядку за позовом постраждалої особи.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що суд пояснив, як захистити право власності на майно.