У справі №905/494/18 ТОВ звернулося до господарського суду з позовом до Комерційного банку про визнання права власності на нежитлове приміщення.
Позов обґрунтовано втратою правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомого майна внаслідок бездіяльності представників відповідача (Банку), якому такі документи передавались на виконання договору іпотеки, дія якого наразі є припиненою.
При винесенні постанови у цій справі Верховний Суд врахував, що в разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв’язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб’єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв’язку з відсутністю у нього відповідного документа.
У цій справі позивач не довів, що відповідач ставить під сумнів наявність права власності позивача на спірне нерухоме майно (іпотека відповідача припинена, заборона відчуження скасована, будь-які інші обтяження відповідача відсутні), як і не доведено порушення, невизнання та/або оспорювання його прав власника будь-якими іншими особами, що підтверджується тим, що відомості про спірний об'єкт нерухомого майна позивача внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто вказане нерухоме майно належить на праві власності позивачу.
При цьому, обставини втрати та/або неможливості повернення відповідачем правовстановлюючих документів позивача також не можуть обґрунтовувати порушення прав позивача як власника спірного об’єкту нерухомості у даному спорі про визнання права власності, оскільки позивачем не доведено, що останній не зміг реалізувати своє право на володіння, користування та/або розпорядження спірним об’єктом через відсутність зазначених документів, зокрема, отримав відмову у вчиненні того чи іншого правочину або інші перешкоди у реалізації своїх прав.
Враховуючи викладене, Верховний Суд погодився із висновком щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України.
З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про рішення Верховного Суду щодо столичних тарифів.