Оновлений Верховний Суд: тест на державність

Нана Бакаянова,
завідуюча кафедрою організації судових,
правоохоронних органів та адвокатуры НУ ОЮА

Добігає кінця другий конкурсний відбір до касаційних Судів Верховного Суду. Цим актом завершується формування нового ВС, котрий вже майже півтора року демонструє Україні і світові нову якість правосуддя.

Також було проведено перший конкурс до новоутвореного Антикорупційного Суду.

Попри те, що конкурс до ВС триває, певні висновки можна зробити вже сьогодні. Тим паче, що оновлений Верховний Суд, перший відбір до якого завершився близько півтора роки тому, дає підґрунтя для висновків.

Перше і головне. Верховний Суд, як вже було сказано, демонструє нову якість правосуддя та нові, прогресивні законні підходи до вивчення справ, написання рішень та узагальнення практики.

Голова Вищої кваліфкомісії суддів Сергій Коз’яков, порівнюючи обидва конкурси до ВС, зазначив: «Україна завершила кадрове формування Верховного Суду, який вже рік демонструє нову якість правосуддя. Другий конкурс відбувся ще динамічніше і так само публічно, як перший, хоча й менш цікаво для ЗМІ — до нового і хорошого звикають швидко. Цей конкурс був ще більш цікавим для правників, які намагалися скористатись другим шансом, який надала держава суддям, адвокатам та науковцям для кар'єрного стрибка».

Голова ВККСУ Сергій Коз’яков

Експерти-правники кажуть, що на перших порах гостро відчувався брак професіоналів — людей з досвідом. Також відзначалося, що у найвищій касаційній інстанції не вистачає юристів-науковців. А вони вкрай необхідні для належного грамотного виписування рішень та узагальнення практики, котру мусять застосовувати суди у своїй роботі. І узагальнена та написана вона повинна бути так, щоб не виникало двояке трактування норм застосування. Адже саме через неоднозначне застосування практики, законодавства та шпарини у законодавстві і виникло ганебне гасло: «Закон — як дишло: куди повернеш — туди й вийшло».

Нині у складі оновленого Верховного Суду немало суддів-науковців. Вже сьогодні експерти відзначають, що їхні рішення є взірцем написання обґрунтованих судових рішень.

Про це йшлося і в одному з інтерв’ю голови Верховного Суду Валентини Данішевської, де вона зробила акцент на тому, що судді не повинні боятися приймати відповідальні рішення.

Валентина Данішевська, голова Верховного Суду

А доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрНУ, член НКР Верховного Суду Олег Подцерковний у одній зі своїх статей зазначив, що «…впевненості суддям у цьому контексті може надати лише комплексний погляд на економіко-правові проблеми, який забезпечують, передусім, судді-науковці. Принаймні, блискучі результати у просуванні ціннісних ідеалів правосуддя, драйвером нового Верховного Суду сьогодні стали саме судді-науковці, такі як Дмитро Луспеник, Володимир Кравчук, Богдан Львов, Ігор Ткач, Олена Кібенко, Тетяна Анцупова та деякі інші. Діяльність цих яскравих особистостей на посадах суддів оновленого Верховного Суду підтвердила вірність твердження про необхідність насичення складу Верховного Суду правниками-науковцями».

Олег Подцерковний, професор, член НКР Верховного Суду

Вселяє надію те, кажуть спостерігачі, що серед переможців у другому конкурсі до Верховного Суду майже 40% мають вчені ступені: із 78 чоловік шестеро — доктори наук, близько тридцяти — кандидати. Серед них Віталій Зуєв, Надія Багай, Сергій Могил, Лариса Тацій, Микола Гусак, Ірина Кондратова та інші. Експерти називають таку динаміку позитивною і корисною для нової якості правосуддя.

Також наголошується, що на нових суддях лежить колосальна відповідальність. Адже їхня подальша робота — це тест для держави на здатність до правосуддя та законності. Від них як суддів нової формації суспільство чекає чесності, якісного і законного правосуддя, оскільки саме ВС ставить крапку в судовому розгляді справ, а відтак — відновлення довіри до українських судів і суддів.

В принципі, зважаючи на майже півторарічні результати роботи оновленого Верховного Суду, можна говорити, що довіра до судів, котру занапастили за два десятиліття, поволі відновлюється.

«Нова кров» нового Верховного Суду виглядає наразі так:

До Касаційного адміністративного суду прийдуть 26 нових суддів.

Одягнуть мантії суддів Касаційного господарського суду 16 чоловік.

У Касаційних кримінальному та цивільному судах працюватимуть 13 та 23 нових суддів відповідно.

Спостерігачі сходяться на ому, що одним з найцікавіших та суперечливих моментів у конкурсі до вищих судів став критерій відбору кандидатів в частині оцінювання їхньої доброчесності громадськістю. Але це — тема окремої статті.

Однак вже зараз слід зазначити, що голова ВККС Сергій Коз’яков, окрім іншого, акцентував увагу на тому, що тавро «недоброчесний» не можна застосовувати до того, хто під час співбесід довів свою доброчесність, тим самим знівелювавши висновки ГРД: «Штамп і мантра «недоброчесний» втратили силу популізму, коли люди отримали справедливі рішення, що вже створили прецеденти. Їх виносять колегії суддів, яких клеймили. Колегії суддів, яким казали, що адвокати і науковці не зможуть фахово судити. А вони, попри зневіру, вже драйвують зміни».

Невдовзі новий Верховний Суд буде підсилений «новою кров’ю» — до роботи стануть ще 78 суддів, що понад 200 днів проходили і успішно пройшли другий конкурс.

Вирішальне слово щодо визначених ВККС переможців має сказати Вища рада правосуддя. Вона може відмовити у призначенні кандидатів.