Позиція ВС у справі про укладання спірного договору в системі ProZorro

У справі №904/9726/17 Дніпровська міська рада (далі — Рада) звернулась до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Солід Проект» (далі — Товариство) та комунального підприємства «Муніципальна варта» Дніпровської міської ради (далі — Підприємство) про визнання недійсним договору на виготовлення проектно-кошторисної документації, укладеного між Підприємством та Товариством, йдеться на сайті ВС.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами рішення міської ради №6/67 у частині непроведення процедури закупівлі в системі електронних державних закупівель товарів та послуг ProZorro при укладанні спірного договору.

Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, відмовлено у задоволені позовних вимог. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що: рішення Дніпропетровської міської ради від № 6/67 протирічить вимогам Закону України «Про здійснення державних закупівель», а саме — частині першій статті 2 вказаного закону; вартість робіт за договором з урахуванням ПДВ становить 1 479 998, 40 грн. Тому, враховуючи вимоги частини першої статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель», електронні державні закупівлі в системі ProZorro проводити не потрібно.

Залишаючи без змін рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (колегія суддів у складі: Булгакова І.В. — головуючий, Львов Б.Ю., Пільков К.М.) виходив з того, що позивач при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним договору мав довести наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними, а також наявність у позивача порушеного права чи інтересу в результаті укладення спірного правочину.

Суди попередніх інстанцій встановили, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлені Законом України «Про здійснення державних закупівель» (у редакції, чинній на момент проведення процедури закупівлі та укладання договору).

У розумінні приписів вказаного закону державна закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом; замовники — це розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт га послуг за умови, що вартість закупівлі товару (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1 мільйон 500 тисяч гривень.

Отже, оскільки відповідно до умов спірного договору вартість робіт з урахуванням ПДВ становить 1 479 998, 40 грн, тому, згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель», електронні державні закупівлі в системі ProZorro проводити не потрібно. Тобто при укладанні спірного договору сторонами було дотримано норми чинного законодавства: зміст правочину не суперечить законодавству, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі; спірний договір укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими особами та завірений печатками, у відповідності до законодавства; правочин спрямований на реальне настання правових наслідків.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, про рішення Верховного Суду щодо того, в якому випадку припис нотаріуса не підлягає виконанню. У справі про виконавчий припис нотаріуса суд підтримав позицію апеляційного суду.