Высший специализированный суд Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел (далее – ВССУ) подготовил и направил судам нижестоящего уровня очередное информационное письмо (от 26.07.2011) о применении отдельных норм гражданского законодательства.
В этом письме ВССУ доводит до сведения, что по результатам рассмотрения заявлений о пересмотре судебных решений по мотивам неодинакового применения судом кассационной инстанции одних и тех же норм материального права в подобных правоотношениях Верховным Судом Украины принят ряд постановлений и сформулированы обязательные для всех судов Украины правовые позиции.
В частности, сформулированы следующие позиции:
· предъявление иска о признании акта о нарушении правил пользования электрической энергией недействительным не является надлежащим способом защиты судом гражданских прав и интересов лица;
· заключение представителем по доверенности третейской оговорки (в договорах купли-продажи принадлежащих истцу земельных участков) является выходом представителя за пределы предоставленных ему полномочий;
· для применения такой меры ответственности, как взыскание убытков, необходимо наличие всех четырех элементов состава гражданского правонарушения: противоправного поведения, убытков, причинной связи между противоправным поведением должника и убытками, вины. При отсутствии хотя бы одного из этих элементов гражданско-правовая ответственность не наступает.
Вищий спеціалізований суд україни
з розгляду цивільних і кримінальних справ
Інформаційний лист щодо застосування окремих норм цивільного законодавства (витяг)
26.07.2011 р.
Головам апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільно-процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), доводжу до Вашого відома, що Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах прийнято ряд постанов та сформульовано обов’язкові для всіх судів України правові позиції.
Серед них звертаю увагу на такі.
Зобов’язання, що виникають із договорів та інших правочинів
Із змісту виданої позивачем довіреності чітко вбачається, що вона видана тільки для правовідносин із питань користування та розпорядження належними йому земельними ділянками, і лише для цих відносин представник був наділений правом укладати певні правочини (договори). Отже, вчинення представником на підставі цієї довіреності третейського застереження (третейської угоди) у договорі купівлі-продажу належних позивачеві земельних ділянок є виходом представника за межі наданих йому повноважень та порушенням положення ч. 2 ст. 203 ЦК України, в якій зазначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Крім того, згідно зі ст.ст. 2, 5, 12 Закону України «Про третейські суди», сторони можуть укласти третейську угоду у вигляді третейського застереження та передати спір на розгляд третейському суду. Проте вчинення такого правочину не аналогічне повноваженню, яке видане позивачем у своїй довіреності, оскільки укладання третейської угоди, а в подальшому участь у третейському розгляді передбачає домовленість сторін як на визначення спору, який буде в цьому суді розглядатись, так і на визначення конкретного чи постійно діючого третейського суду, місця розгляду справи, а також його регламенту (постанова від 30 травня 2011 р. №6-13 цс 11).
Справи про відшкодування шкоди
При вирішенні позову про стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів через несвоєчасне виконання банком кредитних зобов’язань (неперерахування кредитного траншу) суди мають враховувати зміст ст.ст. 611, 623 ЦК України, згідно з якими у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків; боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.
З урахуванням наведеного та згідно зі ст. 22 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Оскільки на підставі умов кредитного договору судами встановлено правомірність дій банку при відмові у наданні чергового кредитного траншу, цивільно-правова відповідальність для банка настати не може (постанова від 4 липня 2011 р. №3-59 гс 11).
Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність до судових рішень Верховного Суду України.
В. о. голови М. П. Пшонка