Верховный Суд самостоятельно установил судебный контроль за исполнением судебного решения и обязал Пенсионный фонд подать соответствующий отчет

В Верховный Суд поступило заявление адвоката в интересах истцы, поданное в порядке статьи 382 КАС Украины об обязательстве Управления ПФУ подать отчет об исполнении постановления Верховного Суда, принятого по делу по иску лица о неправомерности отказа в возобновлении выплаты пенсии и обязательства ответчика возобновить такую ​​выплату.

Ранее Верховный Суд по результатам пересмотра судебных решений по этому делу в кассационном порядке частично удовлетворил кассационную жалобу истицы, отменил решения судов предыдущих инстанций и принял постановление, которым иск удовлетворил частично.

Розглядаючи заяву адвоката позивачки про встановлення судового контролю за виконанням вищезазначеної постанови, Верховний Суд керувався положеннями статті 382 КАС України, з аналізу якої встановив, що вказана стаття дає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом: зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту – встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Суд зазначив, що для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Крім того, аналіз положень статті 382 КАС України у її системному взаємозв`язку з нормами статті 372 КАС України дав можливість Верховному Суду дійти висновку, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього підстав (безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення), зокрема у випадку, якщо: рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання; існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання; існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що: загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення чи має намір ухилення від цього обов`язку.

Суд також звернув увагу на позицію Конституційного Суду України з приводу повноважень суду щодо забезпечення виконання судового рішення.

Зокрема, Конституційний Суд України у Рішенні від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Крім цього у Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень – складовою права на справедливий судовий захист.

Також Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.

Суд врахував, що у заяві про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду у цій справі адвокат позивачки вказав, що на виконання цього судового рішення відповідачем, зокрема, протиправно не виплачується позивачці пенсія за визначений період по теперішній час на вказаний нею банківський рахунок; протиправно не включено в розрахунок пенсії та в розрахунок боргу індексацію, надбавки до пенсії, передбачені положеннями статей 27, 28, частиною другою, третьою статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та постанов Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 та від 20 лютого 2019 року №124 в редакціях, чинних на момент нарахування пенсії позивачці; протиправно не включено до розрахунку пенсії 15-річний понаднормовий стаж, відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-ІV.

З урахуванням викладеного, зроблено висновок щодо наявності підстав для вжиття заходів судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду у цій справі шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення протягом 60 днів з дня отримання цієї ухвали.

У цій справі Верховний Суд звернув увагу, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, зокрема у формі зобов`язання боржника подати до суду відповідний звіт сприяє забезпеченню реалізації принципу виконуваності судового рішення (загальновідомо, що «рішення суду не має значення, якщо воно не виконується»), запобігає можливому зловживанню з боку боржника (наприклад, у формі уникнення оперативного та повного виконання рішення), гарантує дотримання законності (як у вимогах стягувача, так і у діях боржника), а також підвищує довіру громадян до суду та держави, в цілому.

Ухвала Верховного Суду від 7 травня 2024 року у справі №160/5259/20 (адміністративне провадження №К/990/2574/22).

Автор: Наталья Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.