Изменение порядка расчета пенсии как периодической выплаты физическому лицу путем принятия соответствующего закона, отвечающего критерию качества закона и легитимной цели, по общему правилу, не противоречит положениям статьи 22 (относительно недопущения при принятии новых законов или внесении изменений в действующие законы сужения содержания и объема существующих прав и свобод) и статьи 58 (об отсутствии у законов и других нормативно-правовых актов обратного действия во времени) Конституции Украины при условии, что такие изменения не предусматривают уменьшение размера пенсии, которую лицо получает на момент принятия таких законодательных изменений. Соответствующую позицию высказал Кассационный административный суд в составе Верховного Суда в постановлении от 8 апреля 2024 г. по делу №580/6509/23.
Обставини справи
У провадженні Верховного Суду перебувала справа за позовом фізичної особи до ГУ ПФУ про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Спірні правовідносини, що виникли у цій справі, стосувалися неправомірності, на думку позивачки, дій ГУ ПФУ щодо проведення індексації її пенсії згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, станом на 1 березня 2023 року, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, згідно з нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, яким внесені зміни в частині перерахування з 1 жовтня 2017 року пенсії та не визначено його зворотну дію в часі.
Позивачка вважала, що такі дії відповідача суперечать положенням статті 58 Конституції України про дію закону в часі.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили частково, визнавши протиправними спірні дії відповідача та зобов’язавши ГУ ПФУ провести перерахунок та індексацію пенсії позивачці станом на 1 березня 2023 року із застосуванням величини одного року страхового стажу в розмірі 1,35% і виплатити різницю.
При цьому суди дійшли висновку, що станом на момент виходу позивачки на пенсію 24 квітня 2017 року, за період участі тільки в солідарній системі, величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%. Крім того, суди вказали, що право позивачки на застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % встановлено судовими рішеннями у інших справах, що мають преюдиційний характер для вирішення цієї справи.
Що вирішив Верховний Суд
Разом з тим, з такими висновками судів не погодився Верховний Суд, який задовольнив касаційну скаргу ГУ ПФУ, скасував судові рішення та ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Суд звернув увагу, що спірним питанням у цій справі є правомірність здійснення позивачці перерахунку пенсії на підставі положень Закону №1058-IV та постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Вирішуючи це питання, Верховний Суд керувався положеннями частини другої статті 42 Закону №1058-IV та Порядку проведення перерахунку пенсій, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, згідно з якими перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
При цьому Суд звернув увагу, що пунктом 6 Порядку № 124 встановлено, що під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону № 1058-ІV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.
11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VІІІ, яким до частини першої статі 25 Закону № 1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Крім того, після внесення Законом № 2148-VІІІ доповнень, пунктом 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом № 2148-VІІІ, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
При цьому нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Вказане, за висновком Верховного Суду, свідчить про те, що Законом № 2148-VIII в повній мірі передбачено уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
З огляду на вищенаведене, Суд дійшов висновку про правомірність дій ГУ ПФУ щодо проведення індексації пенсії позивачки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Спростовуючи висновки судів попередніх інстанцій про преюдиціальне значення для цієї справи судових рішень, які стосуються перерахунку пенсії позивачки, у інших справах, Суд наголосив, що в судовій практиці сформувалася стійка позиція, відповідно до якої преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд вказав на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що вказані судові рішення є преюдиційними для вирішення спірних правовідносин, які виникли у цій справі, оскільки висновки, наведені у цих рішеннях щодо наявності у позивачки права на перерахунок пенсії з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, є правовою оцінкою встановлених під час розгляду цих справи обставин, яка, поміж іншим, здійснена без урахування положень Постанови КМУ № 168.
У цій справі Верховний Суд виклав правовий висновок, відповідно до якого зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.