Верховна Рада планує внести зміни до Цивільного кодексу України

Комітет з питань економічного розвитку на засіданні 1 квітня 2022 року в режимі відеоконференції розглянув проект Закону України про особливості приватизації державного майна в умовах воєнного стану 7191, поданий народним депутатом України О. Мовчаном.

Законопроектом пропонується визначити особливості процедури приватизації об’єктів малої приватизації державної власності на період дії воєнного стану. Зокрема, передбачається спрощення порядку здійснення заходів з підготовки об’єктів до приватизації при приватизації об’єктів малої приватизації державної власності в період дії воєнного стану, зокрема встановлюється, що в період дії воєнного стану приватизація відбувається без проведення аудиту, екологічного аудиту, інвентаризації, також оцінки об'єкта приватизації (його складових) та інших питань, пов’язаних з приватизацією зазначених об’єктів приватизації.

Також законопроектом вносяться відповідні зміни щодо приватизації державного та комунального майна; нотаріату; іпотеки; виконавчого провадження; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; передачі, примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану; надання спеціальних дозволів користування природними ресурсами; оформлення дозвільних документів у сферах охорони праці, обігу спирту, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, безпечності та якості харчових продуктів тощо.

Середі іншого законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України.

Так, передбачено установити, що договори купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) або іншого нерухомого майна, укладеного в процесі приватизації в період дії воєнного стану, не потребують нотаріального посвідчення.

Також вносяться зміни до статті 258 ЦК, яка регулює спеціальну позовну давність:

«У разі завершення приватизації майнових комплексів державних та комунальних підприємств, для вимог осіб, які придбали такі об’єкти приватизації, про стягнення грошових коштів з боржників та про визнання правочинів недійсними застосовується позовна давність у п’ять років з моменту виникнення права вимоги або укладення спірного правочину.

У разі завершення приватизації пакетів акцій (часток) господарських товариств, в статутному капіталі яких частка держави становить більше 50 відсотків, для вимог таких господарських товариств про стягнення грошових коштів з боржників та про визнання правочинів недійсними застосовується позовна давність у п’ять років з моменту виникнення права вимоги або укладення спірного правочину.

Стосовно вимог до державних та комунальних підприємств, а також до господарських товариств, в статутному капіталі яких частка держави становить більше 50 відсотків, права на які виникли до прийняття рішення про приватизацію, застосовується позовна давність у один рік з моменту прийняття рішення про приватизацію (стосовно об’єктів приватизації, по яких 2 рішення прийнято до набрання чинності цією частиною, строк в один рік обчислюється з моменту набрання чинності цими змінами)».

Нижче наводимо порівняльну таблицю.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.