Подвійне притягнення особи до відповідальності: ВП ВС скасувала рішення судів після рішення ЄСПЛ

Велика Палата Верховного Суду переглянула рішення попередніх судових інстанцій з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань. 

Справа № 1-464/2008

Так, з матеріалів даної справи стає відомо, що чоловік був визнаний винним у вчиненні дрібного хуліганства. Знаходячись біля будинку у стані алкогольного сп’яніння, висловлювався нецензурною лайкою, на зауваження працівників міліції реагував агресивно, брутально лаявся в їх бік, намагався вчинити бійку, чим порушив громадський спокій та образив людську гідність і мораль.

Постановою суду першої інстанції чоловіка було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк три доби, початок якого визначено відраховувати з часу затримання з 00:30  21 червня 2007 року. Постанова набрала законної сили і не підлягала оскарженню.

28 січня 2008 року прокурор, використовуючи положення ст. 9 КУпАП, подав на постанову протест на тій підставі, що за вищевказаним у постанові суду фактом прокурором Зарічного району м. Сум 16 липня 2007 року порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 296 Кримінального Кодексу, за якою йому пред`явлено обвинувачення.

Суддя місцевого суду задовольнив протест прокурора, скасував постанову від 21 червня 2007 року та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд залишив це судове рішення без змін.

Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 29 грудня 2008 року особу було визнано винною у вчиненні хуліганства, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, та засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки й один місяць. Апеляційний суд змінив вирок місцевого суду в частині покарання та позбавив особу волі на строк два роки.

Верховний Суд України ухвалою від 24 вересня 2009 року відмовив у задоволенні касаційного подання прокурора та касаційних скарг засудженого і його захисника (заявник скаржився, що його двічі притягнули до відповідальності за одне і те саме правопорушення).

Ухвалюючи своє рішення, Верховний Суд України, зокрема, вказав, що засуджений не притягався до відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення, оскільки Зарічний районний суд міста Сум за протестом прокурора скасував постанову від 21 червня 2007 року щодо заявника у справі про адміністративне правопорушення і закрив справу.

Однак рішенням Європейського суду з прав людини констатовано порушення  у справі «Чернов проти України». Констатовано порушення ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод у зв’язку з тим, що заявника двічі було притягнуто до суду та покарано за одне й те саме правопорушення.

Констатуючи порушення ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції Суд встановив, що:

-       адміністративне правопорушення «дрібне хуліганство», передбачене ст. 173 КУпАП, підпадало під визначення «кримінальної процедури» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 («Ігор Тарасов проти України» від 16 червня 2016 року);

-       факти, які двічі призвели до притягнення заявника до відповідальності, були нерозривно пов`язані між собою, а оцінка національних судів у кримінальному провадженні, по суті, стосувалася тих самих фактів (адміністративне і кримінальне провадження стосувалося поведінки заявника в одну й ту ж дату, в один і той же проміжок часу, в одному і тому ж місці, і в обох провадженнях його поведінка описувалась як порушення громадського порядку та спокою), які були розглянуті у справі про адміністративне правопорушення;

-       якби факти адміністративної та кримінальної справ були абсолютно різними, прокурор не мав би подавати протест, щоб скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а судді, яка ухвалила цю постанову, не довелося б заявляти самовідвід від розгляду кримінальної справи заявника;

-       судове рішення у адміністративному провадженні, яким заявника визнано винним, було остаточним і до порушення кримінальної справи заявник відбув накладене стягнення у вигляді адміністративного арешту;

-       заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень і пошкодження їхнього майна не були нововиявленими фактами (абзац другий статті 4 Протоколу № 7 Конвенції), адже працівники міліції зупинили заявника протягом декількох хвилин після отримання від потерпілих його прикмет. Потерпілі впізнали заявника і того доставили до відділу міліції. Отже, працівники міліції вже знали про бійку 20 червня 2007 року між потерпілими і заявником. З 21 червня 2007  року прокуратура знала про заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень, оскільки саме помічник прокурора направив їх на судово-медичне освідування, під час якого у потерпілих було виявлено легкі тілесні ушкодження. Тому під час додаткової перевірки прокуратурою нових фактів встановлено не було, оскільки вони вже були відомі міліції і прокуратурі;

-       скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення після порушення кримінальної справи не призвело до того, що останнє провадження почало відповідати принципу nebis in idem, оскільки заявник вже відбув свій триденний арешт;

-       національні органи влади продублювали кримінальні провадження, які стосувалися одних і тих самих фактів. Таким чином, заявника двічі було притягнуто до суду та покарано за одне і те саме правопорушення.

Переглядаючи рішення, ВП ВС констатувала, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ч. 1 ст. 61 Конституції України).

За висновком ЄСПЛ, адміністративне правопорушення «дрібне хуліганство», передбачене ст. 173 КпАП, підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції.

З огляду на це ВП ВС дійшла висновку, що застосування судом до заявника адміністративного стягнення за вчинення цього правопорушення є покаранням (засудженням) у порядку кримінального провадження, а постанова Зарічного районного суду м. Суми від 21 червня 2007 року – вироком. Тому порушена кримінальна справа щодо особи підлягає закриттю, а всі судові рішення - скасуванню.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.