Раді пропонують обмежити повноваження Національного агентства кваліфікацій: деталі

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував парламенту схвалити в другому читанні і в цілому як закон проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» (р.№ 4147). Серед авторів першого законопроекту можна виділити Галину Третьякову, Сергія Бабака та інших. Прийняття проекту, на думку суб’єктів права законодавчої ініціативи, зокрема, «створить можливість появи часткових кваліфікацій та механізмів їх присвоєння, що сприятиме підвищенню зайнятості населення».

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю (КЗпП), законів «Про оплату праці», «Про освіту», «Про зайнятість населення» в частині визначення термінів повної та часткової професійної кваліфікації, встановлення пріоритетності професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками, створення та ведення Реєстру видів занять (професій) та кваліфікацій, діяльності Галузевих рад з розроблення професійних стандартів, пов’язаних із цим окремих положень законодавства про функції колегіального органу у сфері кваліфікацій та інших пов’язаних питань.

 Зокрема, у новій ст. 41 КЗпП пропонується розкрити зміст таких термінів, як: «професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація)», «часткова професійна кваліфікація». При цьому їх зміст визначається також і у  змінах до ст. 34 Закону України «Про освіту». На думку Головного науково-експертного управління (ГНЕУ), одночасне визначення змісту одних і тих же термінів у різних законах є юридично некоректним і може ускладнити застосування відповідних положень на практиці. У зв’язку з цим експерти пропонують обмежитися визначенням змісту вказаних термінів у ст. 34 Закону України «Про освіту» (у редакції проекту) і виключити їх дублювання із нової ст. 41 КЗпП.

 У новій ст. 41 КЗпП зміст терміна «вид занять (професія)» пропонується розглядати як «трудову діяльність особи, яка вимагає певного рівня освіти чи підготовки та може складатися з кваліфікацій». З цього приводу ГНЕУ вказало, що випливає, що «вид занять (професія)» складається з кваліфікацій. Проте згідно з ч. 2 цієї же статті «професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація)» розглядається як «визнана суб’єктом, уповноваженим на оцінювання і визнання результатів навчання осіб та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дозволяють виконувати трудові функції» і не пов’язуються з «видом занять» (професією»).

Законопроектом пропонується виключити із компетенції Національного агентства кваліфікацій (зміни до ст. 38 Закону України «Про освіту») деякі повноваження (зокрема, щодо: забезпечення взаємодії, координації та підвищення ефективності діяльності заінтересованих сторін у сфері кваліфікацій; супроводження запровадження Національної рамки кваліфікацій; координації оцінювання ефективності державної політики у сфері кваліфікацій; здійснення супроводу інформаційного забезпечення Національної рамки кваліфікацій). На думку ГНЕУ, це потребує додаткового обґрунтування, бо здійснення відповідних повноважень не перекладається на інших суб’єктів, у зв’язку з чим у регулюванні відповідних відносин з’являється прогалина.

Також запропоноване визначення паритетних засад формування складу Національного агентства кваліфікацій, при якому представники спільного представницького органу всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок мають рівне представництво та складають половину від загального складу Національного агентства кваліфікацій (зміни до ст. 38 Закону України «Про освіту»), на думку ГНЕУ це є некоректним, адже всі три сторони соціального діалогу (профспілки, роботодавці та держава) мають бути рівно представлені у складі Національного агентства  кваліфікацій.

У проекті пропонується виключити із Закону «Про зайнятість населення» положення, які стосуються: організації роботи з підтвердження професійної кваліфікації за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальними органами; визначення Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями та підтвердження результатів такого навчання за направленням. При цьому експерти звернули увагу, що у пояснювальній записці до проекту внесення цих змін жодним чином не обґрунтовується, у зв’язку з цим їх доцільність виглядає сумнівною.

Також депутати підтримали створення робочої групи з опрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо вдосконалення функціонування Єдиного державного реєстру ветеранів війни та запровадження електронного посвідчення ветерана (р.№ 5694).

У проекті написано, що з метою формування та актуалізації Реєстру ветеранів війни розпорядник має право на безоплатне отримання інформації, в тому числі такої, що містить персональні дані, з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та електронної системи охорони здоров’я.

Посвідчення ветеранів можуть відображатися у формі е-Посвідчення ветерана – електронного відображення інформації, що міститься у посвідченні особи разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом).

Е-Посвідчення ветерана формується безоплатно за бажанням особи, на ім’я якої видано відповідне посвідчення. Воно може пред’являтися особою замість та без додаткового пред’явлення посвідчення.

Е-Посвідчення може пред’являтися особою замість та без додаткового пред’явлення посвідчення. А формується через мобільний додаток.

Для формування е-Посвідчення ветерана використовуються відомості, передані до Єдиного державного вебпорталу електронних даних.

У ГНЕУ звернули увагу, що у проекті не наводиться належного опису процедур «оформлення» та «формування» відповідних посвідчень та аргументації на користь їх опрацювання в окремих інформаційних системах.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував Верховній Раді розглянути в першому читанні законопроект № 5748 про мобінг. 

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.