Порядок офіційного оприлюднення законів можуть змінити: законопроект Руслана Стефанчука

12:50, 16 сентября 2021
Як зміниться порядок офіційного оприлюднення законів після прийняття законопроекту Руслана Стефанчука про правотворчу діяльність.
Порядок офіційного оприлюднення законів можуть змінити: законопроект Руслана Стефанчука
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Як відомо, перший Віце-спікер парламенту Руслан Стефанчук зареєстрував разом із колегами проект Закону про правотворчу діяльність 5707. Автор зазначає, що внаслідок його прийняття законодавство стане передбачуваним як для правотворців, так і для громадян. Зокрема, правотворча діяльність буде здійснюватися відповідно до визначених програмними правовими актами та міжнародно-правовими зобов'язаннями України напрямків, пріоритетів та цілей; на основі результатів правового моніторингу, юридичного прогнозування та з урахуванням Наукової концепції розвитку законодавства; затверджуватиметься щорічний План законопроєктної роботи Верховної Ради; здійснюватиметься перспективне планування – у програмі діяльності КМУ та інших програмах перспективного розвитку законодавства, які міститимуть орієнтовний перелік проєктів законів тощо.

Комітет ВР з питань правової політики вже рекомендував парламенту ухвалити законопроект за основу.

Разом із тим, ГНЕУ ВР висловило до нього низку зауважень.

Одне із них стосується оприлюднення нормативно-правових актів.

Тут слід нагадати історію, яка трапилася із публікацією закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Так, вже після прийняття одну з його норм кардинально змінили, що помітила юридична спільнота. Тож саме публікація у друкованому виданні дозволяє «закріпити» норми документів на папері і унеможливити модифікацію змісту нормативно-правового акта.

Отже, ГНЕУ ВР зазначає, що автор законопроекту в ч. 1 ст. 42 пропонує, що «нормативно-правові акти після їх прийняття (видання) та підписання офіційно оприлюднюються шляхом опублікування в офіційних виданнях, а також на офіційних вебсайтах державних органів».

«З наведених приписів випливає, що НПА офіційно оприлюднюються:
1) шляхом опублікування в офіційних виданнях; 2) на офіційних вебсайтах державних органів. Перш за все варто зазначити, що у наведеному приписі чітко не сказано, що офіційне оприлюднення НПА здійснюється шляхом опублікування в друкованих офіційних виданнях, що є істотною прогалиною проєкту.

У зв’язку з цим приписом звертаємо увагу, що чинне законодавство України, яке нині регламентує питання офіційного оприлюднення НПА передбачає їх опублікування у друкованих ЗМІ.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» передбачено, що «Закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України, рішення та висновки Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних друкованих виданнях». Офіційне опублікування НПА також передбачено низкою інших законів, зокрема: у друкованих ЗМІ здійснюється офіційне опублікування актів Верховної Ради України (ст. 139 Регламенту Верховної Ради України); «офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті «Урядовий кур’єр» та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях і друкованих засобах масової інформації, визначених законом» (ч. 2 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»); «накази міністерства, які є нормативно-правовими актами, після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях» (ч. 5 ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»). Крім того, офіційне опублікування НПА у друкованих ЗМІ передбачено багатьма іншими актами законодавства, наприклад, Указом Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів  та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97, Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (ст. 12) та іншими.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 проєкту «офіційними виданнями для нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, Ради міністрів Автономної Республіки Крим і голів місцевих державних адміністрацій є видання, визначені відповідно Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України». Однак, як вже було зазначено вище, на даний час у законодавстві України, яке регламентує діяльність різних органів, вже врегульовано питання офіційного опублікування НПА та чітко визначено, які ЗМІ слід вважати офіційним джерелом опублікування. Головне управління вважає, що, оскільки питання офіційного опублікування НПА має ключове значення для набрання чинності НПА та його доведення до відома громадян, відмова від визначення джерел офіційного опублікування НПА на рівні закону знижує рівень правових гарантій реалізації конституційного права кожного знати свої права і обов’язки (ст. 57 Основного Закону України).

У ч. 5 ст. 42 зазначено, що «офіційними електронними виданнями є офіційний портал Верховної Ради України та Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України, офіційні вебсайти державних органів, органів місцевого самоврядування». Враховуючи, що у ч. 1 ст. 42 передбачено «опублікування в офіційних виданнях», можна дійти висновку, що офіційні електронні видання, якими є офіційний портал Верховної Ради України та Єдиний вебпортал органів виконавчої влади  (ч. 5 ст. 42), є альтернативними способами офіційного оприлюднення НПА.

У зв’язку з наведеним вважаємо, що впровадження «електронного офіційного видання» поруч з іншим виданням створює непотрібну конкуренцію, яка призводитиме до того, що НПА оприлюднюватимуться в різний спосіб. Тому пропонуємо чітко визначити один спосіб офіційного оприлюднення НПА, яким, на нашу думку, має бути саме опублікування його в офіційних друкованих виданнях.

Крім того, Головне управління в цілому не підтримує ідею впровадження офіційного електронного видання, з огляду на наступні міркування:

Як вже зазначалось вище у цьому висновку, чинне законодавство на даний час передбачає офіційне опублікування НПА у друкованих ЗМІ. При цьому, розміщення правових актів на офіційних вебресурсах органів публічної влади не є альтернативним способом їх офіційного опублікування, а розглядається як додаткова форма доведення до відома населення юридично значущої інформації. Головне управління вважає чинний підхід до механізму оприлюднення НПА більш виправданим. Адже доведення НПА до загального відома є окремою стадією правотворчого процесу, від якої залежить набрання прийнятим актом чинності. Завершення цієї стадії є юридичним фактом, а тому повинно мати документально зафіксований (а не віртуальний) вигляд. Більш того, поширений через друковані засоби масової інформації текст НПА більш надійно, на наш погляд, забезпечує первинну фіксацію його повного та автентичного змісту, а також моменту набрання ним чинності, порівняно з розміщенням тексту акту на електронному ресурсі.

Слід також зазначити, що нині у сучасних зарубіжних країнах традиційний (друкований) та електронний способи опублікування співіснують. Електронне оприлюднення НПА хоча й застосовується в окремих зарубіжних країнах, проте здебільшого має інформаційний характер і не породжує правових наслідків, а статус офіційного оприлюднення НПА здебільшого залишаєть саме за опублікуванням у друкованому виданні. Причинами такого обережного ставлення до визнання первинності офіційного електронного опублікування є:
1) поступовість і послідовність упровадження інформаційних технологій у діяльність влади. Новації у формі оприлюднення НПА спочатку проходять пілотне опробування, вивчається реакція населення і результативність;
2) можлива реакція на первинне електронне опублікування як на певне порушення принципу відкритості інформації і забезпечення доступу до неї. Враховується, що недостатня поширеність мережі інтернету серед населення, різний рівень комп’ютерної грамотності, платний характер інтернет-послуг, недостатня досвідченість користувачів здатні зробити тексти НПА недоступними, можуть перекреслити основоположні принципи демократичної держави. Подолання цих перешкод вимагає фінансових витрат та певного часу;
3) небезпеки, пов’язані з відомими недоліками будь-яких електронних систем, залежність від технічних умов (електрика, технологічні несправності), вимоги безпеки систем (гарантії автентичності та своєчасності актуалізації даних, захист від хакерських атак). Саме цим обумовлюється необхідність  збереження паперового формату. При цьому перехід до електронної системи опублікування вимагає також розроблення виняткових заходів захисту інформації в державних електронних інформаційних системах;
4) значні фінансові витрати на впровадження і функціонування постійного безперервного електронного механізму опублікування, а також  організаційні і кадрові зміни у владних структурах. Необхідно враховувати також глобалізацію, адже доступ до офіційно опублікованого акта повинен здійснюватися з будь-якої частини світу і бути безкоштовним.

Усі зазначені вище обставини є актуальними і для України, при цьому деякі з них (недостатня доступність інтернету, можливі енергетичні та технічні проблеми, недостатня захищеність від несакціонованих втручань в роботу відповідних державних електронних інформаційних систем) є для України навіть більш актуальними, ніж для країн ЄС або країн Північної Америки.  

Відповідно до ч. 2 ст. 42 «нормативно-правовий акт може бути офіційно оприлюднений шляхом оголошення через загальнонаціональні канали телебачення і радіо, а також в інший спосіб у випадках, визначених законом». З огляду на те, що офіційне опублікування НПА повинно давати усім заінтересованим особам можливість знайомитись з його змістом і вивчати його текст, а «оголошення», про яке йдеться у цій частині, такої можливості не дає, вважаємо за доцільне відмовитись від офіційного оприлюднення НПА шляхом оголошення», - зазначили у ГНЕУ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.   

 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Оксана Клименко
    Оксана Клименко
    суддя Львівського окружного адміністративного суду
  • Олена Кондратюк
    Олена Кондратюк
    заступник голови Верховної Ради України
  • Олена Горбань
    Олена Горбань
    суддя Сихівського районного суду м. Львова
  • Лариса Бабайлова
    Лариса Бабайлова
    суддя Деснянського районного суду міста Києва