Саморегулівним організаціям зможуть делегувати функції держави

До порядку денного засідання Верховної Ради на 19 травня включено законопроект «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності» № 4221. Авторами є народні депутати від фракції «Слуга народу», зокрема Роксолана Підласа.

Як зазначають автори, результати аналізу спеціального законодавства свідчать про закріплення можливості саморегулювання у 15 сферах. Водночас у 4 сферах відсутнє належне нормативне регулювання порядку створення та діяльності саморегулівних організацій. Офіційно визнано в Україні лише 24 саморегулівні організації. Разом з тим, в окремих сферах господарської та професійної діяльності існують організації, що за сукупністю виконуваних ними функцій та за властивими їм ознаками можуть бути віднесені до саморегулівних, але законодавством не передбачено можливості саморегулювання у відповідних сферах, зокрема, це охоронна діяльність, рекламна діяльність, діяльність у сферах медицини та освіти.

Законопроект встановлює загальні засади саморегулювання господарської та професійної діяльності, його завдання та принципи; добровільність членства суб’єктів господарської або професійної діяльності в саморегулівній організації (обов’язковість членства хоча б у одній саморегулівній організації може бути встановлено виключно законом, що регулює господарську або професійну діяльність у певній сфері (галузі) тощо.

Цікаво, що законопроект передбачає можливість делегування саморегулівній організації окремих повноважень з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності у певній сфері (галузі) або певного виду (видів), центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, постійно діючих незалежних державних колегіальних органів.

Форми саморегулювання господарської або професійної діяльності

Cаморегулювання відповідно до законопроекту може здійснюватися суб’єктами господарської або професійної діяльності через саморегулівні організації у таких формах:

1) регулювання господарської або професійної діяльності у певній сфері (галузі) або певного виду (видів) на добровільних засадах відповідно до затверджених саморегулівною організацією правил;

2) виконання саморегулівною організацією делегованих у встановленому порядку повноважень центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, постійно діючих незалежних державних колегіальних органів з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності;

3) виконання саморегулівною організацією покладених на неї законом повноважень з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності.

Правовий статус саморегулівної організації

Cаморегулівна організація є непідприємницьким товариством, яке об'єднує суб’єктів господарювання та/або суб’єктів професійної діяльності для саморегулювання у визначених законом формах та межах здійснюваної ними господарської або професійної діяльності відповідно, представництва і захисту своїх прав та інтересів.

Саморегулівна організація підлягає державній реєстрації як юридична особа відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

У випадку набуття статусу саморегулівної організації господарським об’єднанням, громадською спілкою, громадською організацією без зміни організаційно-правової форми державна реєстрація набуття статусу саморегулівної організації здійснюється у порядку, встановленому Законом України Партії «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Саморегулівна організація є неприбутковою організацією.

Слова «саморегулівна», «саморегулювання» та утворені з ними словосполучення, а також похідні від них, абревіатура «СРО» можуть використовуватися лише стосовно саморегулівних організацій, утворених  відповідно до  цього Закону та інших законів. Інші юридичні особи не мають права  використовувати зазначені слова (словосполучення)  і не підлягають державній  реєстрації  під найменуваннями, що містять ці словосполучення.

Саморегулівна організація для виконання своєї мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передано такій саморегулівній організації її членами, набуто як вступний, членський чи цільовий внесок, пожертвувано громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуто в результаті підприємницької діяльності такої саморегулівної організації, підприємницької діяльності створених нею юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Доходи (прибутки) саморегулівної організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання саморегулівної організації, реалізації мети (цілей) та напрямів діяльності, визначених її статутом.

Доходи і майно (активи) саморегулівної організації не підлягають розподілу між її членами і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена чи посадових осіб саморегулівної організації (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Саморегулівна організація не може займатися підприємницькою або господарською діяльністю, яка є предметом саморегулювання цієї саморегулівної організації, а також засновувати господарські товариства та інші підприємства, які займаються такою діяльністю, бути учасником таких товариств, підприємств.

Права саморегулівної організації

Для досягнення своєї мети (цілей) саморегулівна організація має право:

1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);

2)  вносити органам державної влади пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сферах господарської або професійної діяльності, що є предметом саморегулювання;

3) представляти і захищати права та інтереси своїх членів (за їх згодою у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення відповідними контролюючими органами заходів із державного нагляду (контролю) у сфері господарської або професійної діяльності;

4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні та обговоренні проектів нормативно-правових актів з питань регулювання та контролю відповідної господарської або професійної діяльності, надавати пропозиції, висновки щодо проектів нормативно-правових актів;

5) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих, інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування для проведення консультацій і підготовки рекомендацій з питань, що стосуються відповідної господарської або професійної діяльності;

6) брати участь у встановленому порядку у розробленні технічних регламентів, національних стандартів, кодексів усталеної практики;

7) брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

8) оскаржувати від свого імені до суду або у порядку обов’язкового досудового регулювання спору рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права чи законні інтереси саморегулівної організації або права чи законні інтереси членів саморегулівної організації, що пов’язані зі здійсненням ними господарської або професійної діяльності, яка є предметом саморегулювання; 

9) впроваджувати механізми розв’язання спорів, пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарської або професійної діяльності, утворювати постійно діючий третейський суд;

10) засновувати для досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;

11) входити як окремий член до торгово-промислової палати, засновувати та бути членом громадських об’єднань;

12) бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;

13) мати власний знак для товарів і послуг;

14) здійснювати міжнародне співробітництво, вступати до відповідних міжнародних організацій.

Саморегулівна організація може мати інші права, не заборонені законом.

Обов’язки саморегулівної організації

Саморегулівна організація зобов'язана:

1) дотримуватися вимог законодавства України та свого статуту; 

2) забезпечувати у порядку, передбаченому законодавством та своїм статутом, вільний доступ до інформації про діяльність саморегулівної організації, в тому числі шляхом розміщення інформації щодо саморегулівної організації на своєму вебсайті в мережі Інтернет;

3) вести реєстр членів саморегулівної організації в електронному вигляді на своєму вебсайті в мережі Інтернет та забезпечувати відкритість, загальнодоступність та безоплатність доступу до відомостей, що містяться в ньому; 

4) здійснювати контроль за дотриманням своїми членами правил саморегулівної організації, умов (критеріїв) членства в саморегулівній організації;

5) здійснювати навчання та підвищення кваліфікації членів саморегулівної організації та/або її працівників щодо виконання правил саморегулівної організації;

6) надавати консультаційну та методологічну допомогу членам саморегулівної організації щодо здійснення господарської або професійної діяльності, яка є предметом саморегулювання, з інших питань, пов’язаних із напрямами діяльності саморегулівної організації;

7) розглядати скарги споживачів на дії (бездіяльність) члена саморегулівної організації щодо порушення (недотримання) ним  правил саморегулівної організації;

8) у випадках, передбачених законом та/або статутом, забезпечувати відповідальність кожного члена саморегулівної організації перед споживачами продукції (робіт, послуг) за порушення ним правил саморегулівної організації.

Саморегулівна організація зобов'язана складати та оприлюднювати на своєму вебсайті в мережі Інтернет річні фінансові звіти із зазначенням детального аналізу доходів і витрат.

Саморегулівна організація має інші обов'язки, передбачені законами України та її статутом.

Державне регулювання у сфері саморегулювання здійснюється шляхом:

1) державної реєстрації набуття та припинення статусу саморегулівних організацій;

2) покладення на саморегулівну організацію повноважень з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності у порядку визначеному законом;

3) делегування саморегулівній організації повноважень органів державної влади, Національного банку України з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності відповідно до вимог, визначених законом;

4) контролю у порядку, визначеному законом, за виконанням саморегулівною організацією делегованих їй чи покладених на неї повноважень з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності;

5) встановленням Антимонопольним комітетом України типових вимог до певних видів узгоджених дій, пов’язаних зі створенням і діяльністю саморегулівної організації, які дозволяються і не потребують дозволу органів Антимонопольного комітету України.

Покладення на саморегулівну організацію повноважень з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності здійснюється шляхом визначення законом повноважень із здійснення контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності, які виконуватимуться саморегулівною організацією у порядку, відповідно до критеріїв та вимог, встановлених законом.

Державний нагляд (контроль) за виконанням покладених законом на саморегулівну організацію повноважень з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності здійснюється органом державної влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері (галузі), або відповідного виду (видів), Національним банком України у межах повноважень, визначених законом.

Делегування саморегулівній організації повноважень державних органів

Законом може бути встановлено можливість делегування саморегулівній організації окремих повноважень з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності у певній сфері (галузі) або певного виду (видів), центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, постійно діючих незалежних державних колегіальних органів.

Делегування повноважень має бути обгрунтованим, що означає передачу повноважень саморегулівній організації виключно в разі її спроможності виконувати відповідні повноваження, що підтверджується тим, що саморегулівна організація:

1) зареєстрована як саморегулівна організація не менше як один рік;

2) відповідає встановленим законом критеріям до саморегулівної організації;

3) довела репрезентативність, а саме об’єднує не менше 25 відсотків від загальної кількості суб’єктів господарської або професійної діяльності у певній сфері (галузі), або певного виду (видів).

Законом, що регулює господарську або професійну діяльність у певній сфері (галузі), або певного виду (видів), можуть бути встановлені критерії для делегування повноважень саморегулівній організації відповідних повноважень.

Порядок делегування саморегулівним організаціям повноважень центральних органів виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок делегування повноважень Національного банку України, постійно діючих незалежних державних колегіальних органів, метою діяльності яких є державне регулювання та контроль здійснення відповідної господарської або професійної діяльності, затверджується відповідно Національним банком України, відповідними постійно діючими незалежними державними колегіальними органами.

Рішення про делегування саморегулівній організації повноважень центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, постійно діючих незалежних державних колегіальних органів з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт та оприлюдненню відповідно до законодавства.

Виконання саморегулівною організацією делегованих повноважень центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, постійно діючих незалежних державних колегіальних органів з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності здійснюється відповідно до законодавства та порядку здійснення делегованих повноважень, затвердженого саморегулівною організацією і погодженого з органом, яким приймається рішення про делегування повноважень.

Державний контроль за дотриманням саморегулівною організацією вимог законодавства при реалізації делегованих їй повноважень здійснюється відповідно центральним органом виконавчої влади, Національним банком України або постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, який виконує функції з державного контролю та/або регулювання у сфері, в якій саморегулівній організації делеговано повноваження.

Делегування саморегулівній організації, яка відповідає визначеним законом критеріям, повноважень центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, постійно діючих незалежних державних колегіальних органів з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності  здійснюється за заявою відповідної саморегулівної організації.  

Рішення про делегування або відмову в делегуванні  саморегулівній організації повноважень приймається протягом місяця з дня подання відповідної заяви.

Рішення про делегування саморегулівній організації повноважень центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, постійно діючих незалежних державних колегіальних органів з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності або про відмову у делегуванні таких повноважень приймається органами державної влади, Національним банком України, постійно діючим незалежним державним колегіальним органом з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності, які уповноважені на виконання цих повноважень відповідно до закону, протягом місяця з дня одержання звернення саморегулівної організації.

Державний нагляд (контроль) за виконанням саморегулівною організацією делегованих повноважень здійснюється органом державної влади, Національним банком України, постійно діючим незалежним державним колегіальним органом з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності, повноваження якого делеговано саморегулівній організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, шляхом, зокрема:

1) проведення перевірок дотримання саморегулівною організацією вимог законодавства, які регламентують її діяльність у частині виконання делегованого повноваження;

2) здійснення моніторингу відповідності установленим законом критеріям та/або вимогам до саморегулівної організації;

3) надання пропозицій саморегулівній організації щодо усунення в установлений строк виявлених за результатами здійснення державного нагляду (контролю) порушень, а в разі їх неусунення та систематичного повторення – розгляду питання про припинення виконання всіх або частини делегованих повноважень.

Невідповідність саморегулівної організації, якій делеговано повноваження органів державної влади, Національного банку України, постійно діючого незалежного державного колегіального органу з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності встановленим законом критеріям та/або вимогам, а також систематичне порушення нею вимог законодавства, які регламентують її діяльність у частині делегованих повноважень, є підставою для прийняття органом, який їх делегував, рішення про припинення виконання саморегулівною організацією всіх або частини делегованих повноважень.

Рішення органу державної влади, Національного банку України, постійно діючого незалежного державного колегіального органу з контролю та/або регулювання господарської або професійної діяльності про делегування, відмову у делегуванні, припинення виконання саморегулівної організацією делегованих повноважень може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Разом з тим, дія цього проекту не поширюється на суспільні відносини у сферах:

1) національної безпеки та оборони;

2) забезпечення правопорядку;

3) суддівського самоврядування;

4) прокурорського самоврядування;

5) адвокатури та адвокатської діяльності;

6) нотаріату;

7) діяльності природних монополій.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.