Недовіра поліції та карантинні обмеження – як у Британії протести переросли у насильство

Дії протестувальників під час акції протесту під стінами Офісу Президента 20 березня значним чином розділити українське суспільство. Вечір суботи і вся неділя у соцмережах пройшла під егідою обговорення того, чи варто було бити шибки, розмальовувати стіни, палити табличку і т.ін. За цим обговоренням повз українців пройшли новини про протести у Великобританії, де побитими шибками не обійшлося.

Протести у країні тривають вже не перший день. Вони пов’язані із прийдешнім розглядом парламентом законопроекту, який, серед іншого, може призвести до суттєвого обмеження прав громадян на протест і розширення повноважень поліції на території Англії та Вельсу. У разі ухвалення проекту поліція зможе без погодження з організаторами встановлювати час початку і закінчення протесту, встановлювати обмеження по гучності. Також, якщо зараз притягнути до відповідальності протестувальників можна лише за невиконання прямих правомірних вимог поліції, то проект встановлює відповідальність також за порушення вимог, про які вони «мають знати», що дає певний простір для свавільних покарань.

Втім, далеко не всюди опозиція до цього проекту користувалася ненасильницькими методами протесту. Як повідомляє The New York Times, у Бристолі, що на південному заході Англії, протест проти ухвалення законопроекту «переріс у хаос», а самі протестувальники нападали на поліцію. За повідомленнями поліції, унаслідок подій 21 березня щонайменше двоє поліцейських отримали тілесні ушкодження (зламана рука та ребро). Також йдеться про пошкодження майна поліції, зокрема – протестувальники спалили поліцейських автобус.

Але, говорячи про цю ситуацію, варто враховувати, що ситуація у Бристолі – це лише верхівка айсберга. Корені ситуації йдуть дещо глибше і пов’язані із резонансним викраденням і вбивством Сари Еверард. Невдоволені діяльністю поліції громадяни, стурбовані питанням безпеки жінок, вийшли на вулицю з вимогою справедливості. Офіційно протест скасували через карантинні обмеження, втім сотні людей все одно з’явилися. Спроби поліції розігнати протест призвели до сутичок і затримань протестувальників. У підсумку – дійшло до вимог відставки очільниці столичної поліції. Це, у поєднанні з тим фактом, що підозрюваним у вбивстві Сари Еверард є поліцейський, лише підняло градус напруження у суспільстві. Реакцією політиків на ці події став згаданий вище законопроект, на який люди відреагували новими протестами – в тому числі у Бристолі.

Іншим важливим аспектом протистояння між державними органами і правоохоронцями з одного боку та людьми з іншого якраз є питання реалізації права на протест в умовах карантинних обмежень. Подібно до того, як це було в Україні, ці заходи запроваджувалися як тимчасові, але по факту тривають вже понад рік. У зв’язку з цим, а також зважаючи на зменшення кількості захворювань та збільшення кількості вакцинованих, у людей у Великій Британії поступово виникає все більше питань, чи справді ці обмеження в першу чергу спрямовані на боротьбу із хворобою.

Таким чином, безлади у Бристолі є не фактом, який існує у відриві від реальності, а частиною більшої картинки. Ця картинка складається з ряду важливих для суспільства питань, що не знаходять вирішення: робота поліції, безпека громадян загалом і жінок зокрема, обмеження прав і т.ін. У свою чергу політики відреагували на це законопроектом, який не лише не вирішує ці проблеми, але й погіршує їх. Зокрема, «закручуючи гайки» у частині протестів і надаючи додаткові повноваження поліції, довіра до якої опинилася під питанням. Що буде далі – поки невідомо. Втім, очевидно, що коли політики і далі будуть реагувати на проблеми подібними законопроектами, ескалації уникнути буде все важче.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Міннеаполіс виплатить $27 млн компенсації родині Джорджа Флойда, який загинув після затримання поліцейськими.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.