Скасування Господарського кодексу: чому наукова спільнота бачить у цьому загрозу нацбезпеці

На початку лютого 2021 року на засіданні робочої групи з підготовки законопроекту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України була презентована Концепція оновлення Цивільного кодексу України.

Як зазначають автори цього документу – віцеспікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук та колеги науковці, зокрема Анатолій Довгерт, Наталія Кузнєцова та інші, системне оновлення Книги першої, як і ЦК України в цілому, можливе лише за умови скасування ГК України.

Концепція викликала критику не тільки частини представників наукової спільноти, а й представників громадських організацій. На їх думку, рекодифікація є черговою спробою декодифікації господарського законодавства та загрожує національній безпеці України.

Так, 17 лютого 2021 року відбувся 1-й «Форум громадської підтримки проєвропейських правових реформ», на якому обговорювались відповідні питання.

У ході виступів учасниками було наголошено на тому, що основним фактором стабільності економіки України виступає наявність гармонійної системи господарського законодавства. Вона вже протягом більш ніж 18 років підтверджує свою ефективність та міжгалузевий зв'язок з іншими галузями вітчизняного законодавства та права. Важливого значення в цьому питанні набуває проєвропейське спрямування реформ. Саме такий підхід  на сьогодні є свідомим вибором українців. Водночас, за словами Голови ГО «Асоціація вчених – внутрішньо переміщених осіб» Володимира Устименко, «декодифікація господарського законодавства, що передбачена, як безумовна та безальтернативна умова Концепції рекодифікації цивільного законодавства  не тільки протирічить європейським традиціям, цінностям, підходам та вимогам Угоди про асоціацію України з ЄС, але й не відповідає вимогам вітчизняного законодавства про основи державної регуляторної політики, юридичній техніці підготовки нормативних актів тощо. Такі дії можна із впевненістю назвати законодавчою «диверсією», адже вони здатні дезорганізувати економічні відносини та вивести економіку країни з рівноваги. Особливо в такий непростий для неї час системних кризових явищ. Зважаючи на зазначене і те, що ми є відповідальними громадянами України, в тому числі за стан та розвиток економічних відносин (як фахівці), не можна залишатися осторонь ситуації торпедування економіки нашої країни».

Відповідно учасники форуму наголосили, що беззаперечність та безальтернативність позиції розробників Концепції оновлення Цивільного кодексу України, як і сама організація відповідної роботи без залучення фахівців з правового забезпечення економіки та суддів господарських судів, без обговорення та опрацювання альтернативних ідей викликає глибоку стурбованість.

Як було зазначено в ході обговорення, ініціатива щодо скасування Господарського кодексу України походить не від юристів-практиків, або фахівців Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України чи Фонду державного майна України, навіть не від суддів господарських судів чи підприємців, які застосовують Господарський кодекс України, а від науковців, які представляють науку цивільного права. «Безперечно цивільне законодавство потребує модернізації, осучаснення, але не за рахунок декодифікації господарського законодавства. І у випадку, коли ми говоримо про взаємодію між такими галузями як господарське та цивільне право, необхідно забезпечити співпрацю, а не повне несприйняття іншої точки зору. Зокрема, слід наполягати на тому, щоб під час роботи з рекодифікації цивільного законодавства були залучені судді Верховного Суду, господарських судів та інші, які будуть відстоювати свою точку зору, надавати своє певне бачення ситуації, яка існує зараз» - зазначила суддя Господарського суду Луганської області Олена Фонова.

У ході обговорення було зауважено, що протягом багатьох десятиліть всупереч досвіду Австрії, Бельгії, Іспанії, США, Франції, Німеччини, Туреччини, Японії та багатьох інших країн на підставі російської (радянської) цивілістичної традиції ініціатори скасування Господарського кодексу України продовжують протидіяти кодифікації господарського (підприємницького) законодавства.

Втім, як зазначила член ГО «Платформа стратегічної та законотворчої аналітики «Координата» Олена Беляневич «цивільно-правові наукові дослідження за останні 30 років принаймні на рівні докторських дисертацій, свідчить про відсутність глибоких монографічних робіт присвячених аналізу проблем функціонування ринкової економіки. Це ставить питання про наукову добросовісність тих, хто наголошує на доцільності рухатися далі виключно з Цивільним кодексом, в якому до речі є також свої проблеми і судова практика свідчить про це. Безперечно вони (проблеми) потребують вирішення. Але шляхом конструктивного діалогу, модернізації ГКУ (зокрема вилучення із його змісту норм, від яких можна відмовитись) і ми відкриті до цієї дискусії. Головним питанням в цьому напрямі є консолідація зусиль представників юридичної професії різних напрямів у відстоюванні правової безпеки в економічній сфері».

У свою чергу, Віталій Довгарт, виконавчий директор ГО «Міжнародні інноваційні-освітні технології» наголосив на важливості збереження такої константи як стабільність законодавства. «У наші часи значних економічних проблем різкі зміни законодавства, а саме – скасування окремих визначних частин Господарського кодексу, може стати критичним негативним фактором у питаннях взаємовідносин нашої країни з інвесторами, а також у питання взаємовідносин із бізнесом. А тому ми маємо опікуватися збереженням нашої самобутності, надбань, напрацювань, зокрема Господарського кодексу України».

Учасники форуму були єдині у думці про те, що скасування замість вдосконалення Господарського кодексу України як основного акта господарського законодавства, на який спираються сотні інших законодавчих актів, тисячі підзаконних нормативно-правових актів, практика господарських судів, діяльність десятків тисяч підприємців здатне дестабілізувати правове поле регулювання господарської діяльності на догоду амбіціям окремих осіб. В черговий раз констатовано ігнорування вимог Закону України «Про основи державної регуляторної політики», відповідно до якого всяким діям щодо вдосконалення законодавства, яке регулює господарські відносини, в тому числі щодо скасування кодексу, має передувати проведення аналізу його регуляторного впливу, виявлення уповноваженими органами вад законодавства (якщо такі є), опрацювання різних варіантів вирішення питань, що виникають у правозастосовній практиці, чого проведено не було.

Крім того, у Господарський кодекс України закладено категорії державної економічної політики, державного регулювання господарської діяльності, визначено широке коло публічних інтересів щодо економічного розвитку, механізмів та засобів його стимулювання та коригування відповідно до національних інтересів. Зазначене зумовлює одну з ключових відмінностей Господарського кодексу України від Цивільного кодексу України, що, на думку учасників форуму, було свідомо замовчано під час засідання робочої групи.

Додатково в ході заходу було наголошено на тому, що в порушення Регламенту Верховної Ради України та Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання» від 29.08.2019 р. № 19-IX у Плані законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік передбачено підготовку нових редакцій книг першої та другої Цивільного кодексу України із поданням до Верховної Ради України у березні та, відповідно, вересні 2021 року. При цьому відповідальним визнано Комітет Верховної Ради України з питань правової політики. Втім беручи до уваги справжні наміри членів робочої групи у частині скасування Господарського кодексу України, що може бути зафіксовано у перехідних положеннях нових редакцій книг першої та другої Цивільного кодексу України, розгляд зазначених законопроектів має відбуватися щонайменше за участі Комітету з питань економічного розвитку, до відання якого віднесено питання розвитку господарського законодавства.

Крім того, учасники форуму запропонували ГО «Асоціація вчених - внутрішньо переміщених осіб», як організатору заходу, звернути увагу уповноважених органів державної влади, експертних та наукових кіл, громадськості на відсутність реакції з боку Голови Верховної Ради України Д.О. Разумкова на підготовлені та надіслані на початку лютого місяця поточного року пропозиції Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» щодо включення до складу робочої групи з підготовки законопроекту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України, яка планує розглядати питання правового регулювання економічних відносин, фахівців із досвідом роботи у реальному секторі економіки, науковців – фахівців у галузі господарського права, а також суддів господарських судів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій