Чи може перебування у депресії бути поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини

Перебування у депресії у зв'язку зі смертю чоловіка, не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки глибокі душевні страждання у зв'язку зі смертю близько чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 752/11156/18-ц.

Обставини справи

Так, суть справи полягала у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач зазначала, що смерть її чоловіка викликала у неї глибоку і затяжну депресію, і вона могла тижнями не виходити з будинку.

Про обов'язок звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк дізналася лише 17 травня 2018 року при зверненні до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу де нотаріус відмовила у прийнятті заяви про прийняття спадщини з підстав пропуску шестимісячного строку та за відсутності згоди інших спадкоємців.

Зі спливом зазначеного строку відповідачі повідомили, що мають намір виселити її із будинку. Стосунки між нею та дочками покійного чоловіка у неї не склалися з самого початку. Вона була переконаною, що звертатися до нотаріуса їй не потрібно, оскільки після смерті чоловіка продовжувала проживати у будинку, оплачувати комунальні послуги, дбати про будинок, хоча і зареєстрована за іншою адресою.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва позов задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустила строк для подання нею заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки після смерті чоловіка вона перебувала у стані важкої депресії.

Апеляційний Суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Так, Верховний Суд зазначив, що за обставинами цієї справи відсутні підстави, передбачені статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки, по перше, у своєму позові позивач вказувала про те, що з часу укладення шлюбу, тобто з 2005 року, в тому числі і на час смерті постійно проживала зі своїм чоловіком; по-друге, позивач не довела наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Також ВС підкреслив, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об’єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоду досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або суду.

Перебування у депресії у зв'язку зі смертю чоловіка, не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки глибокі душевні страждання у зв'язку зі смертю близько чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей. Законодавець, встановлюючи строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців для усіх спадкоємців, очевидно врахував, морально-психологічну сторону прийняття спадщини для спадкоємців.

Так, Враховуючи тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, а також встановлені судами обставини, Верховний Суд визнає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки позивач не довела існування об’єктивних та неподоланних перешкод для прийняття  нею спадщини, а отже, нею не доведено, що пропуск зазначеного строку відбувся з поважних причин.

Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про визнання заповіту недійсним.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.