Не перериває перебігу строку давності подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 909/1165/19.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «М» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного міського підприємства «І» про стягнення 273 088,42 грн боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у лютому 2013 року позивач виконав на замовлення відповідача ремонт газового двигуна-генератора та за актом прийому-передачі передав відповідачу на зберігання записані частини, необхідні для проведення ремонту. Однак після виконання робіт з аварійного ремонту вказаного двигуна, відповідач відмовився підписувати договір та оплачувати поставлені записані частини і виконані роботи.
Позивач також зазначав, що у січні 2017 року він звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ДМП «І» про стягнення боргу (справа № 909/75/17). Під час розгляду вказаного позову судом було призначено судову товарознавчу експертизу, якою визначено, що вартість запчастин, використаних для аварійного ремонту двигуна, становить 273 088,42 грн. За результатами розгляду зазначеного позову рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/75/17 стягнуто з відповідача 273 088,42 грн. Проте постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у вказаній справі відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що сторони уклали договір на виконання робіт у спрощений спосіб і договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду, позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 273 088, 42 грн боргу.
Щодо спливу позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, суди на підставі статті 264 Цивільного кодексу України дійшли висновку, що перебіг строку позовної давності перервався та почався заново у зв`язку із зверненням Позивача до суду з позовом у справі № 909/75/17.
При цьому суди відхилили доводи відповідача про те, що позов у вказаній справі заявлений з інших правових підстав, зазначивши, що норми статті 264 Цивільного кодексу України не ставлять переривання позовної давності в залежність від підстав для заявленого позову.
Висновок Верховного Суду
ВС підкреслив, що на думку судів попередніх інстанцій, пред`явлення ТОВ «М» позову до ДМП «І» у справі № 909/75/17, спір у якій виник з тих самих правовідносин та за участю тих самих сторін, що і у справі № 909/1165/19, перервало перебіг строку позовної давності щодо вимог Позивача у цій справі. Однак ВС не погодився з вказаними висновками судів попередніх інстанцій.
ВС наголосив, що статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку зараховується.
Пред’явлення позову до суду – це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов’язується початок процесу у справі.
ВС підкреслив, що перебіг позовної давності шляхом пред’явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 712/21651/12, від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19.
Таким чином, враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду, а також те, що у справі № 909/75/17 ТОВ «М» визначило правовими підставами позову про стягнення з ДМП «І» заборгованості за ремонт двигуна в сумі 273 088,42 грн саме норми статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України (які регулюють кондикційні зобов`язання), подання зазначеного позову не перервало перебігу строку позовної давності за вимогами Позивача у цій справі (які обґрунтовані порушенням Відповідачем договірного зобов`язання), у зв`язку з чим відповідні висновки господарських судів попередніх інстанцій є необґрунтованими.
Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а також допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити – скасувати рішення та постанову і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про поділ майна подружжя: ВС висловися щодо застосування позовної давності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.