Верховний Суд розповів, що означає безпосередність дослідження доказів

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 481/227/18, та встановив, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом, крім випадків передбачених КПК.

Обставини справи

Вироком Новобузького районного суду Миколаївської області особу засуджено за ст. 135 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено особі остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Судом встановлено та визнано доведеним, що в порушення п.п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно несправним автомобілем «Opel Kadett», рухаючись по проїзній частині провулку, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3 ПДР України, скоїв наїзд на пішохода, яка рухалась по проїжджій частині провулку Галерейному у попутному напрямку і після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, достовірно знаючи, що остання його злочинними діями поставлена у небезпечний для життя стан і, маючи можливість надати їй допомогу, покинув місце пригоди, залишивши потерпілу, яка була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, у небезпеці. Від отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень вона померла.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду вирок Новобузького районного суду Миколаївської області залишено без зміни.

Висновок Верховного Суду

ВС зауважив, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з’ясування обставин кримінального провадження та його об’єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх як кожний доказ окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1 статті 94 КПК України, і сформувати повне та об'єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

ВС підкреслив, що стаття 96 КПК України передбачає, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.

Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15 статті 7 КПК України). Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту частини другої статті 23 та статті 86 цього Кодексу, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом, крім випадків, передбачених зазначеним Кодексом, а отже судове рішення відповідно до статті 370 цього Кодексу не може бути визнано законним та обґрунтованим і згідно з частиною першою статті 412 КПК України підлягає скасуванню.

У порушення цих вимог процесуального закону апеляційний суд, надаючи відповідь на доводи апеляційної скарги захисника щодо допущених, на його думку, порушень при проведенні огляду транспортного засобу «Opel Kadett», в ухвалі послався за заяву особи_1 на ім’я начальника Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області про надання добровільної згоди на проведення огляду транспортного засобу та на витяг з ЄРДР про включення особи_6 до групи слідчих, оцінка яких судом першої інстанції у вироку не надавалася та на які суд не посилався у вироку як на докази вини особи_1. При цьому апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання захисника про повторне дослідження доказів у вказаному кримінальному провадженні.

ВС наголосив, що відповідно до ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд, відмовивши у задоволенні клопотання захисника, поданого ним в порядку ст. 404 ч. 3 КПК України, дав свою оцінку вищезазначеним доказам кримінального провадження без їх безпосереднього дослідження у судовому засіданні, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Верховний Суд скасував ухвалу Херсонського апеляційного суду і призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про перегляд рішення за нововиявленими обставинами: до якого суду подавати заяву.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.