Держгеокадастр вважає, що земельні ділянки, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також для ведення особистого селянського господарства підлягають примусовому відчуженню приватним виконавцем. Це стає зрозумілим із відповіді відомства на лист приватного виконавця Дмитра Гненного, у якому той запитував: які сьогодні землі сільськогосподарського призначення можна продавати з огляду на діючі мораторії щодо відчуження таких земель.
Дійсно, відповідно до пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення (1 липня 2021 року) не допускається купівля-продаж та інші способи відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.
Проте законодавець вказує і на виключення із даного обмеження – «крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу, відповідно до закону, та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб».
«Таким чином, обмеження, встановлене пунктом 15 розділу Х Кодексу, за своїм змістом не поширюється на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які набуті у власність в інший спосіб, ніж вказано у цьому пункті. Зокрема, обмеження не поширюються на приватизовані земельні ділянки у межах норм безоплатної передачі, визначених Кодексом», - стверджується у листі Держгеокадастру, підписаного першим заступником голови Анатолієм Мірошниченком.
Далі Держгеокадастр дає чітко зрозуміти що сам мораторій по своїй суті суперечить Конституції України, оскільки обмежує громадян у праві розпоряджатися своїм майном. Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 22.05.2018 у справі «Зеленчук та Цицюра проти України» також констатує, що держава не встановила справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та майновими правами громадян, і тим самим на власників земельних ділянок, відчуження яких заборонене, покладений надмірний тягар. ЄСПЛ визнав наявним порушення статті 1 Протоколу Першого Конвенції (п. 149 рішення), який гарантує «право мирного володіння майном».
На думку Держгеокадастру, положення Конвенції (з врахуванням їх тлумаченя ЄСПЛ) мають перевагу над положеннями пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу.
«У відносинах виконавчого провадження виконавець, звертаючи стягнення на майно боржника шляхом його продажу, відповідно до закону діє від імені власника майна. Отже, звернення стягнення можливе на майно, яке може бути відчужене самим власником», - переконані у компетентному державному органі.
Таким чином, підводячи підсумок, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані у власніть не внаслідок розпаювання, а куплені, успадковані, набуті за договорами та іншим шляхом – цілком підлягають примусовому відчуженню за борги із наступним продажем на електронних торгах. Принаймні так трактує положення Земельного кодексу Держгеокадастр.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.