Голова Служби безпеки України Іван Баканов дав досить скандальне інтерв’ю «Інтерфаксу», в якому детально розповів, як збираються підірвати безпеку держави, окремо зупинившись на «реформаторах».
Так, 26 жовтня 2020 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект 3196-д про зміни до Закону «Про Службу безпеки України», яким фактично повністю, за словами Баканова, нівелюють завдання СБУ по забезпеченню безпеки України від зовнішніх та внутрішніх загроз.
Авторами законопроекту 3196-д виступають, зокрема, представник Президента в Конституційному Суді Україні Федір Веніславський , голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та кандидатка в мери, нардеп Ірина Верещук та ін. «Слуги народу».
«Оцінюючи законопроект, який був зареєстрований у жовтні парламентським комітетом з питань нацбезпеки, оборони та розвідки під № 3196-Д, особисто я спостерігаю протилежне. Цей текст настільки далекий від першого варіанту, поданого президентом, що комітет навіть прибрав його з авторів.
Фінальна редакція тексту з’явилася зненацька за декілька днів до реєстрації, і її вже демонстративно ніхто з комітету не обговорював зі Службою. Та й сам процес реєстрації «доопрацьованого» законопроекту нагадував швидше детектив.
Приблизно те ж саме відбувалося і в комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики, який коригував повноваження СБУ у новому законі про Бюро економічної безпеки – традиційно без участі СБУ.
Загалом така безпекова «реформа» не має нічого спільного зі стандартами провідних спецслужб НАТО та ЄС, до яких ми всі прагнемо.
Це швидше нагадує спробу послабити державу та президента», - підкреслив Баканов.
Далі він зауважив, що поради «реформаторів» перетворюються на тиск, а підрив авторитету до органів безпеки в рамках реформи теж є спецоперацією. Робиться це руками «експертів-реформаторів».
«На жаль, питання реформи СБУ справді стало занадто політизованим. Не здивуюся, якщо на цей процес намагаються впливати і ворожі спецслужби.
Підірвати довіру до всього сектору безпеки і оборони ще на етапі реформи, а заодно і боєздатність військових – теж спецоперація. Учасникам дискусії потрібно це розуміти і вміти вчасно зупинитися, зокрема і в публічному обговоренні деяких норм.
Якщо хочете, то задайте собі «перевірочне» запитання: чи багато ви знаєте про те, скільки людей працює в Моссаді чи Мі-5, який в них функціонал, повноваження та організаційна структура? Думаю, що ні, бо суцільна відкритість може зашкодити, а ворогу – підказати форми і методи протидії.
Тож це природно, коли зміни до закону «Про СБУ», як і до будь-якого іншого законопроекту, викликають дискусії. Ми вдячні за постійний діалог нашим міжнародним партнерам – передусім Міжнародній дорадчій групі, зокрема, Консультативній місії ЄС в Україні, Представництвам ЄС і НАТО, дипломатам.
Але завжди слід виходити з об’єктивних реалій та керуватися інтересами нашої держави.
Утім, з 2016 року ми спостерігаємо досить дивну тенденцію – після врахування наданих іноземними експертами рекомендацій з’являються нові – більш жорсткі та імперативні. А конструктивний діалог набуває ознак тиску з боку «реформаторів», - підкреслив Голова СБУ.
«Низка пропозицій Міжнародної дорадчої групи на поточний час, дійсно, не може бути повністю врахована через законодавчі обмеження.
Наприклад, без внесення змін до Конституції неможливе негайне перетворення СБУ на цивільну структуру. Адже саме Основний Закон закріплює статус Служби як військового формування.
Відтак ми запропонували механізм поступового збільшення невійськового компоненту у кадровому складі СБУ – вводимо категорії співробітників, яким буде присвоєно спеціальні звання.
На жаль, окремі експерти (переважно – самопроголошені) на емоціях дозволяють собі посилатися на міфічні стандарти НАТО в роботі спецслужб, хоча насправді таких стандартів не існує на папері.
Чомусь «кращими практиками» для України визначаються моделі, наприклад, Португалії та Естонії – лише тому, що їх спецслужби є малочисельними. Натомість досвід США, Ізраїлю, Польщі, Швеції (тобто потужних і ефективних спецслужб, які працюють в умовах, багато в чому подібних до наших) ігнорується.
Відповідні тези підхоплюють групи «прибічників реформи СБУ», дискредитуючи цілу інституцію. Все, далі нікого не цікавить, що там написано у Конституції – фейки працюють. Це зброя масового інформаційного знищення. Але важливо не розучитися критично мислити, аналізувати і робити висновки, ґрунтуючись на фактах, а не вигадках», - сказав Іван Баканов.
В інтерв’ю він детально зупинився на окремих нормах законопроекту Веніславського-Верещук-Арахамії, які знищують СБУ.
«Більшість із них знищують Службу, і в умовах російської агресії послаблюють всю систему безпеки нашої країни. Так, можливо, вона не ідеальна, але ефективна. Ми вже сьогодні впроваджуємо найкращі європейські практики та стандарти, не очікуючи на прийняття законопроекту. І готові виробляти спільні підходи для їх імплементації в тих умовах, які є зараз.
Нові підходи дають результати: СБУ стала більш дієвою, ми маємо здобутки у боротьбі зі злочинцями – кожного дня у всіх сферах, до яких дотична СБУ. І це бачить вся країна, рівень довіри до СБУ зростає, що підтверджується соціологічними дослідженнями.
Але після «реформи», що пропонується зараз, спецслужба стане менш дієздатною.
Наприклад, у законопроекті 3196-д закладено, що з 1 січня 2024 року Служба безпеки припиняє виконувати функцію досудового розслідування у кримінальних провадженнях. Все, що було відкрито до цього моменту, має бути або завершено, або передано комусь іншому – це вирішить прокурор.
Ще є перехідний період до 1 січня 2026 року. І тоді все – Служба вже нічого не зможе розслідувати: тероризм, шпигунство, державну зраду тощо.
В Україні відсутній єдиний слідчий орган і його створення найближчим часом не планується. Всі органи досудового розслідування – це не лише СБУ, але й Національна поліція, ДБР, НАБУ, податківці.
Якщо СБУ позбавляють функції досудового розслідування і передають її іншому органу, то що це означатиме? На цей орган покладаються і завдання Служби? Бо якщо хтось розслідує злочини терористичної спрямованості, до його завдань неодмінно має входити боротьба з тероризмом.
Як наслідок – це спричинить дублювання компетенції кількох державних органів, які надалі виконуватимуть однакові завдання!
Якщо у першій версії законопроекту було розуміння, як чітко розділити категорії злочинів і уникнути дублювань, то тепер цей принцип порушується. Але про це вже ніхто не згадує.
Не слід забувати, що злочини, підслідні СБУ, мають свою специфіку. І тільки у Служби є достатній рівень кваліфікації, щоб їм протидіяти. І досвіду в нас теж вистачає: за 6 років російської агресії СБУ розслідувала понад 22 тисячі кримінальних проваджень проти основ національної безпеки України та пов’язаних з терористичною діяльністю. Чи мають такий рівень детектив або дільничний? Не впевнений».
Також, говорячи про розслідування у сфері економіки, він зауважив, що «законодавці пішли механічним шляхом – вилучили із завдань, функцій і повноважень усі положення, які стосуються економіки».
«Ніхто навіть не згадав ні про об’єкти критичної інфраструктури, ні про спроби встановлення транснаціональними корпораціями контролю над стратегічними підприємствами і ліквідними секторами економіки», - підкреслив Баканов.
«Небезпека такого підходу в тому, що оргзлочинність використовують іноземні спецслужби для розвідувально-підривної діяльності проти України. Це і фінансування тероризму й сепаратизму, і корупційне проникнення агентури до державних органів.
За минулорічними оцінками Європолу, організована злочинність становить більшу загрозу державній безпеці, ніж тероризм. Оскільки саме ОЗУ здійснюють під контролем спецслужб фінансування та забезпечення тероризму, сепаратизму тощо. Про це, зокрема, йде мова у Стратегії національної безпеки України.
Протидія організованій злочинності – одне з завдань, яке покладено на спецслужби більшості держав Європи та членів НАТО. Зокрема, США, Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Греції, Іспанії, Італії, Франції, Польщі.
То, можливо, ми для боротьби з ОЗУ будемо залучати на аутсорсі спецслужби цих країн, позбавляючи необхідного інструментарію власну спецслужбу?» - задав він риторичне запитання.
Також голова СБУ розповів, що «чітко прослідковується бажання обмежити конституційне право президента України обирати кандидатуру на посаду голови СБУ і право Верховної Ради – затвердити цю кандидатуру за його поданням».
«Всі ці антиконституційні вимоги важко назвати запобіжниками, щоб збалансувати СБУ чи дистанціювати від політичних процесів.
Погодьтеся, це дуже дивний підхід – коли тільки у Служби, і більше ні в кого: забирають досудове розслідування та боротьбу з оргзлочинністю; коли руйнують усю медичну та освітню систему СБУ… коли вигадують якісь специфічні вимоги для правоохоронців і їх керівників… Прикладів – безліч і ми їх з вами щойно детально обговорили.
Звідки ця вибірковість? Жоден інший орган не викликає такої уваги, а СБУ все манить і манить «реформаторів».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.