Як правильно звільняти працівника за систематичне невиконання обов’язків: ВП ВС вирішила адміністративну справу

Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/743/18 скасувала рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 9 липня 2019 року та поновила на посаді колишнього голову Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, якого звільнили за порушення трудової дисципліни.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що при вирішенні спорів осіб, звільнених згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, необхідно враховувати, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише за умови, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків його не знято і не погашено.

Отже, при звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України потрібно встановити:

• чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок;
• чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення;
• чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України необхідна наявність сукупності таких умов:

- порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку;

- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності;

- невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним;

- враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів;

- з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасовано та не втратило юридичної сили за давністю).

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, підлягає з`ясуванню, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 цього Кодексу правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема обов`язок зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень до застосування дисциплінарного стягнення.

Оскільки у справі, яка розглядається, встановлено, що звільнення позивача відбулося з порушенням порядку, передбаченого трудовим законодавством (від позивача не відбиралися письмові пояснення; не вказано, у чому саме полягає систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором; не додержано умов для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України), та Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Обставини справи

У серпні 2018 року позивач звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України, третя особа - Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, у якому просив:

- визнати протиправним та нечинним повністю Розпорядження Президента України від 20 липня 2018 року № 107/2018-рп про звільнення з посади голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області;

- поновити позивача на посаді голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області;

- зобов`язати Вільнянську районну державну адміністрацію Запорізької області виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 липня 2018 року до часу поновлення на посаді голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області.

Розпорядженням Президента України Порошенка П. О. від 29 квітня 2016 року № 143/2016-рп позивача призначено на посаду голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 11 липня 2018 року № 484-р на підставі підпункту «б» пункту 6 частини першої статті 20 Закону України від 27 лютого 2014 року № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 794-VII) притягнув голову Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області позивача до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов`язків з питань регулювання містобудівної документації та оголосив йому догану.

Згодом до Кабінету Міністрів України надійшов лист Запорізької обласної державної адміністрації від 16 липня 2018 року № 08-42/2470 «Про доцільність перебування на займаній посаді ОСОБА_1», у якому остання пропонувала розглянути питання про звільнення позивача з посади голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення) та направити відповідне подання Президенту України.

У цьому листі голова Запорізької обласної державної адміністрації повідомив Кабінет Міністрів України про те, що комплексною перевіркою обласної державної адміністрації у 2016 році було встановлено низку систематичних порушень у діяльності районної державної адміністрації, проте рекомендації з усунення порушень позивач не виконав, що стало підставою для звернення обласної державної адміністрації у 2017 році до Президента України та Кабінету Міністрів України з поданням про доцільність перебування ОСОБА_1 на займаній посаді та порушення дисциплінарного провадження. За результатами цього звернення Комісія з питань вищого корпусу державної служби у травні 2017 року затвердила висновок про наявність у діях голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності й ухвалила рішення про внесення Президенту України пропозиції застосування дисциплінарного стягнення - звільнити із займаної посади за сукупністю обтяжуючих обставин.

Позивач не усунув виявлених в роботі недоліків, що стало підставою для службового розслідування, за наслідками якого Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 11 липня 2018 року № 484-р про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов`язків з питань регулювання містобудівної документації. У листі також повідомлено про інші факти неналежного виконання позивачем покладених на нього обов`язків, зокрема у питаннях децентралізації та утворення об`єднаних територіальних громад, у галузях агропромислового комплексу та теплопостачання.Також у вказаному листі йдеться про те, що прозивач протидіє інвесторам на території району, наслідком чого є ускладнення соціально-економічного становища у Вільнянському районі та зростання недовіри й негативного ставлення населення району до виконавчої влади та політики держави в цілому.

За результатами розгляду інформації, отриманої від Запорізької обласної державної адміністрації, про систематичне невиконання головою Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області без поважних причин обов`язків, Кабінет Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 118 Конституції України вніс Президенту України подання від 19 липня 2018 року № 13123/0/2-18 з пропозицією звільнити позивача з посади голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків (пункт 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України).

Розпорядженням Президента України від 20 липня 2018 року № 107/2018-рп позивача звільнено з посади голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Вважаючи Розпорядження Президента України від 20 липня 2018 року № 107/2018-рп протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Раніше ВП ВС сформулювала позиції щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.