Комітет погодив законопроект про порядок заміни покарання довічно засудженим

Урядовий законопроект № 4049 від 03.09.2020  «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» Комітет Верхової Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти за основу.

Законопроект є комплексним і враховує практику ЄСПЛ, зафіксовану в рішеннях проти України.

Необхідність законопроекту міністр юстиції Денис Малюська пояснив тим, що існують рішення ЄСПЧ, які знаходяться на контролі Ради Європи, і Україна несе  збитки внаслідок виплати компенсацій  за рішеннями ЄСПЛ.

Серед ключових положень законопроекту він назвав можливість перегляду довічного позбавлення волі. Малюська пропонує застосовувати механізм такого перегляду до осіб, які відбули покарання не менше ніж 10 років. Після цього така особа отримає право звернутися з клопотанням про заміну довічного позбавлення волі на строкове покарання (15 років). Тобто покарання буде складати не менше 25 років.

Міністр додає, що законопроект не такий ліберальний як існуюча процедура помилування, оскільки з тих, хто був помилуваний Президентом України, лише двоє опинилися на волі через 25 років. Інші звільнялися раніше.

Сьогодні нормами КК не передбачено застосування умовно-дострокового звільнення до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія не може бути застосована до осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі.

Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років (частина друга статті 87 КК).

Саме ці норми пропонується змінити законопроектом.

Крім того, Денис Малюська пропонує прибрати із КУпАП таке покарання, як адміністративний арешт. Також Мін’юст пропонує можливість скорочення строку апеляції.

Проблема виникла із того, що на думку Європейського суду, є неприпустимим, коли перегляд судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції відбувається після відбуття покарання у повному обсязі. Європейський суд вважає незрозумілим, як такий перегляд на цій стадії може ефективно виправити недоліки рішення суду нижчої інстанції.

Проектом Закону пропонується в статтях 44, 121, 178 КУпАП виключити адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту, збільшивши при цьому граничні межі інших видів стягнень.

Проектом Закону запропоновано внести зміни до статті 294 КУпАП та зменшити строк апеляційного перегляду справ про застосування стягнення у вигляді адміністративного арешту до трьох днів.

Проти такої ідеї виступає Голова Комітету Денис Монастирський, який вважає, що скасування адміністративного арешту не на часі. На його думку правильним буде визначення чітких правил його відбування.

Крім того, КК та КПК чекають такі зміни.

- Зміни до статті 176 КПК: запобіжні заходи до початку підготовчого судового засідання можуть застосовуватися слідчим суддею.

- У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого засідання прокурор не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження (частина шоста статті 199 КПК).

- Зміни до частини третьої статті 331 КПК, якими виключаються положення, які надавали повноваження суду за відсутності клопотань розглядати питання щодо доцільності застосування запобіжного заходу.

- Удосконалюється порядок продовження запобіжного заходу (зміни до статей 315, 331 КПК), обрання запобіжного заходу судом касаційної інстанції (зміни до статей 433, 422 КПК) та при скасуванні судового рішення і направленні справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції у результаті перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (зміни до статті 467 КПК).

- КПК доповнюється новою статтею 533¹, яка визначає, що виправданий, засуджений, особа, стосовно якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру, потерпілий, представник юридичної особи, їхні захисники та законні представники мають право звернутись із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, стороною в якому вони були до суду, де вони зберігаються.

Засуджені, які відбувають покарання в установах виконання покарань, звертаються до суду через адміністрацію таких установ із заявою про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження, необхідних для захисту своїх прав і інтересів.

Такі електронні копії надсилаються судом до адміністрації установ виконання покарань за допомогою електронної пошти або інших засобів зв’язку у строк, об’єктивно необхідний для їх виготовлення, але не більше тридцяти днів з дня надходження такого звернення.

Раніше Комітет забракував законопроект про порядок відшкодування шкоди потерпілим.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.