Как известно, 13 марта 2020 года Кабмин принял постановления №218 о ликвидации Государственной архитектурно-строительной инспекции (ГАСИ) и №219 об оптимизации органов государственного архитектурно-строительного контроля и надзора.
Так, согласно постановлению №218 ликвидирована ГАСИ и создан центральный орган исполнительной власти – Государственная сервисная служба градостроительства Украины (Госсервисбуд).
Основными задачами новосозданной структуры является предоставление (получение, регистрация), отказ в выдаче или аннулировании (отмене) документов, дающих право на выполнение подготовительных и строительных работ, принятие в эксплуатацию законченных строительством объектов.
Другим постановлением – №219 созданы еще два центральных органа исполнительной власти: Государственная инспекция градостроительства Украины и Государственное агентство по техническому регулированию в градостроительстве Украины.
Глава новосозданной Государственной инспекции градостроительства Юрий Васильченко на днях рассказал Build Portal о деталях реформы в архитектурно-строительной отрасли.
Так, он отметил, что вместо курса на децентрализацию, из-за законодательных новаций, по которым в 2017 году передали из местного на центральный уровень полномочия государственного архитектурно-строительного контроля по большинству объектов строительства III категории сложности, ситуация ухудшилась.
«Щоб не втрачати час, суб’єкту пропонується отримати право на початок виконання будівельних робіт в місцевому органі держархбудконтролю або звернутися до центрального органу – Держсервісбуду. Він зможе обрати сам.
Те саме стосується і контролю. Або це місцевий орган держархбудконтролю, або відповідний територіальний орган ДІМ. І кожен з цих органів буде сприяти розвитку та підвищенню якості роботи», – отметил он.
Задачей новосозданных органов он видит, в том числе, закрытие «дыр» в нормативно-правовой базе, провоцирующих коррупцию.
«Наприклад, важливими векторами є прозорість та відкритість, але для цього треба вміти ефективно використовувати ці інструменти. Зараз функціонує реєстр будівельної діяльності. Він у вільному доступі. Кожен бажаючий може відкрити його та знайти необхідну інформацію з питань дозвільних процедур, зокрема, перевірити, чи видавали дозвіл на виконання будівельних робіт, тощо», – отметил Васильченко.
«Додатково можна створити на сайтах нових відомств чат-бот щодо перевірки номера/дати дозволу: людина може просто ввести дані, а програма буде давати відповідь щодо коректності/некоректності інформації. Причому це навіть можливо зробити у вигляді автоматичного онлайн формування довідки з накладенням ЕЦП (електронний цифровий підпис).
Також плануємо створити механізм, за допомогою якого онлайн можна було б дізнаватися, чи проводилася перевірка за конкретною адресою – ця функція планується в рамках Єдиної електронної системи в галузі будівництва. Вона буде як надавати доступ до такої інформації й баз даних, так і відкривати можливість працювати з такими відомостями», – добавил он.
Кроме того, по его словам, сейчас отрабатывается механизм внедрения досудебного урегулирования разногласий и споров между представителями терорганов Государственной инспекции градостроительства и субъектами градостроительства.
«Ми наразі опрацьовуємо дієвий механізм впровадження досудового врегулювання непорозумінь та спорів між представниками терорганів ДІМ та суб’єктами містобудування.
Хочемо врегулювати на рівні закону механізм, щоб при виникненні скарги на роботу працівника територіального управління ДІМ спершу вона обов’язково розглядалася безпосереднім керівником інспектора та керівником міжрегіонального тероргану. В разі незадоволення забудовника рішенням – питанням буде опікуватися апарат ДІМ та, зокрема, голова відомства. При цьому вже буде розглядатись питання професіоналізму не тільки інспектора, а й керівництва відповідного тероргану. А потім, при бажанні заявника, він може подавати до суду», – подчеркнул Васильченко.
Также обсуждается механизм решения споров между инспектором и застройщиком.
«Наразі обговорюється ідея наділення начальників міжрегіональних територіальних управлінь ДІМ повноваженнями головного державного інспектора з містобудування відповідних територій, так званого будівельного шерифа. Акцентую, що ця посадова особа буде нести персональну відповідальність за ефективність контролю за будівництвом на відповідній території, вирішувати спірні ситуації між державним інспектором і суб’єктом містобудування, які можуть виникати під час здійснення перевірок», – отметил глава Государственной инспекции градостроительства.
Кроме того, Юрий Васильченко отметил, что сейчас активно обсуждается возможность внедрения уголовной ответственности за нарушения в сфере градостроительства:
«Нинішня система штрафів ліберального розміру не дала ефекту, який мав би бути. На жаль, для багатьох суб’єктів містобудування штраф невеликого розміру не став стримуючим фактором для того, щоб дотриматися законодавства.
Якби ця система дійсно працювала, ми б не фіксували масових порушень містобудівного законодавства та самочинного будівництва.
Тому варто б було запровадити як підвищення штрафів, так і кримінальну відповідальність за порушення в сфері містобудування.
Ця ініціатива йшла від громадськості, а не державних органів. Саме вони звернули увагу, що нинішні штрафи невеликого розміру не є надійним інструментом для профілактики порушень та виникнення самобудів.
Передбачається, що посилення відповідальності буде стосуватися як державних службовців, так і замовників будівництва».
Также глава нового органа рассказал, как планируется бороться с застройщиками-«однодневками».
«У цьому питанні мені подобається досвід держав Аравійського півострова, там є цікава річ щодо фінансування будівництва.
У них інвестор спілкується напряму із забудовником, гроші при набутті нерухомості йдуть на трастовий рахунок у банку. На початковому етапі будівництва забудовник вносить близько 50% вартості об’єкта на депозит банку. Це є гарантією інвесторам від невиконання ним своїх зобов’язань. Також там передбачена і цивільна, і кримінальна відповідальність за будь-яке викривлення інформації для покупців про об’єкт.
Щось схоже є і у нас. Але основна відмінність – у нас управителем коштів інвесторів є не банк, а фінансова установа.
Я вважаю, що якщо кошти акумулюються для будівництва конкретного об’єкта, то в інвесторів має бути надійна гарантія, що вони не будуть загублені. Має бути запобіжник, який не дасть, щоб вони не були виведені. Як приклад, вони можуть зберігатися в державних банках, які частинами будуть їх віддавати забудовникам на основі документів про виконані роботи.
Також наразі обговорюється можливість введення страхування об’єктів будівництва в Україні. Відповідно, страхові компанії матимуть право контролювати хід робіт. Це також частково допоможе запобігти появі недобросовісних забудовників на ринку», – отметил он.
«На мою думку, страхування в Україні потрібно робити добровільним. І щоб воно було альтернативою дозвільній процедурі. Тобто замовник матиме вибір йти по дозвільній процедурі чи звертатися до страховиків. Потрібно також розуміти, що страховик частково перебиратиме на себе функції контролю за всім процесом будівництва. І це автоматично може підвищити якість, бо страховим компаніям невигідно відповідати за неякісний об’єкт, вони грошима ризикуватимуть. На Заході страхування саме тому дуже популярне», – считает Васильченко.
Также, по его словам, планируется приобщать «общественных инспекторов» к проверкам в сфере градостроительства:
«Наразі ми підключилися до розробки змін порядку здійснення держархбудконтролю, механізмів залучення громадських інспекторів (створення системи громадських інспекторів архбудконтролю)».
Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.