Члени парламентської ТСК із захисту інвесторів: треба якнайшвидше створювати Бюро економічної безпеки

У всіх нинішніх правоохоронних органів треба терміново прибирати право влізати у економічну сферу діяльності суб’єктів господарювання. До такого висновку прийшли практично всі члени Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів після розгляду на засіданні 3 серпня кейсу відомого виробника дитячого харчування.

Як нагадала член ТСК, народний депутат Лариса Білозір, історія успішного українського виробника дитячого харчування - показова. Підприємство сумлінно сплачує податки та є бюджетоформуючим підприємством у м. Золотоноша Черкаської області. Але 9 липня 2020 року воно стала об’єктом силового захоплення правоохоронцями. Група Головного слідчого управління МВС України вручила компанії одразу кілька ухвал слідчого судді про обшуки. Ці обшуки тривали одночасно в особистому будинку президента компанії, на виробництві в м. Золотоноша та в київському офісі. До останнього поліція увірвалася силою, з виламуванням дверей, камер відеоспостереження, покладанням працівників на підлогу тощо.

На засідання ТСК були запрошені представники Нацполіції та Офісу генпрокурора, щоб зрозуміти мотиви їх поведінки у даному випадку та необхідності таких жорстких заходів реагування. Адже розслідується справа про викрадення невідомими особами у грудні 2012 року такого собі Руслана Курілова, який видавав себе за колишнього керівника підприємства (ст. 146 Кримінального кодексу України), а також справа про шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу України), розпочата за заявою особи також із сумнівними правами на майно нинішнього підприємства.

Членів комісії цікавили такі питання:

• Чи можна було обійтись без маски-шоу та ще й о шостій ранку?
• Чому під час обшуку були вилучені ноутбуки?
• Чому був накладений арешт на корпоративні права підприємства?
• Чому компаніям-контрагентам були направлені запити про рахунки, транзакції та іншу фінансову інформацію?
• І яким чином все це стосується проваджень про викрадення та шахрайство?

Позицію слідства намагалися пояснити начальник управління Головного слідчого управління Національної поліції В’ячеслав Гурін та представники Офісу Генерального прокурора.

Керівник слідчого управління НП, зокрема, повідомив, що в ситуації, коли під час обшуку не відкривають двері, слідчі мають право примусово входити до приміщення. Крім того, в ухвалі слідчого судді був дозвіл на вилучення матеріальних носіїв інформації, які можуть містити певні докази, а у слідства була інформація про можливе знищення цих доказів, тому і було прийняте рішення про примусове відчинення дверей.

«Наявна інформація підтвердилася, у смітнику знайшли кілька ноутбуків, які нами вилучені. Тепер ми вивчаємо інформацію, яка на них знаходилась», — доповнив процесуальний керівник у даних кримінальних провадженнях.

До речі, член ТСК народний депутат Денис Маслов, сам колишній слідчий суддя, виявив, що у клопотанні слідчого до суду про обшук йшлося також про вилучення винайдених коштів, але слідчий суддя відмовив у цій частині через недостатню мотивацію.

«Яке відношення мають кошти до кримінального провадження, в межах якого проводилися обшуки?», — запитав депутат.

«Мабуть, це була технічна помилка», — відповів процесуальний керівник.

На більшість різких запитань слідство та прокуратура так і не дали відповіді, прикриваючись тим, що не можуть розголошувати інформацію щодо відкритих кримінальних проваджень.

«На жаль, ті аргументи, які ми почули, не витримують жодної критики. А справа ще більше стає схожою на безпідставний тиск на бізнес», — зазначає голова ТСК народний депутат Галина Янченко.

Її підтримали також інші члени комісії, вважаючи, що ст. 146 та ст. 190 не передбачають суб’єктом юридичну особу, тому арешт корпоративних прав – це явний тиск. А порочна практика, перейнята від податкової, надсилати запити компаніям-контрагентам руйнує репутацію. За свідченням нинішнього керівника підприємства, вони після таких запитів вже відчули наслідки: банки почали відмовляти у кредитах або погіршувати умови їх надання.

«Поки у нас так працює правоохоронна система, всі інші заходи — просто крапля у морі інвестиційної привабливості. Треба терміново прибирати право влізати у економічну сферу у всіх правоохоронних органів та приймати закон про Бюро економічної безпеки», — зазначив член ТСК, народний депутат Ярослав Железняк.

Єдине, з чим погодився представник ОГП, начальник нового департаменту кримінально-правової політики і захисту інвестицій Олексій Бонюк, є підстави, щоб розібратися, чи було правомірним застосування жорстких заходів при обшуках.

Спецкомісія дала обом сторонам тиждень для надання додаткових матеріалів. Після чого під час наступного засідання буде ухвалювати рішення про заходи реагування на цей кейс.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.