У Верховній Раді зареєстровано законопроект про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання окремих питань проходження служби у Службі судової охорони № 3935 від 24.07.2020. Автором виступає народний депутат від «Слуги народу» Валерій Божик.
Нагадаємо, Служба судової охорони — державний орган у системі правосуддя для підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, охорони приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу.
Починаючи з квітня 2019 року, розпочато формування Служби, утворено центральний орган управління та територіальні управління в 24 областях України, призначено керівництво Служби, начальників територіальних управлінь, а також здійснюються необхідні заходи щодо комплектування та матеріально-технічного забезпечення органів управління й підрозділів Служби.
Разом з тим, як зазначає автор законопроекту, досвід створення Служби надав змогу встановити низку проблемних питань, що перешкоджають її поступальному розвитку. В першу чергу це стосується окремих питань проходження служби у Службі судової охорони.
«Відповідно, на сьогодні, є нагальною потреба у вдосконаленні існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних та інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки.
Так, відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
Зазначена норма суттєво обмежує права співробітників Служби, оскільки унеможливлює зарахування до стажу служби таких осіб цілої низки періодів їх попередньої служби.
Зокрема нормами цієї статті не передбачено зарахування до стажу служби періодів проходження служби у Цивільній обороні України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі, служби в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації на посадах рядового і начальницького складу, військової служби у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях та органах внутрішніх справ колишнього СРСР, часу навчання у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання (із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби), періодів служби, які зараховуються до стажу на пільгових умовах тощо.
Крім того, діючими нормами цієї статті не передбачено навіть зарахування до стажу служби часу проходження служби на посадах співробітників Служби судової охорони.
Зазначений стан призводить до суттєвого погіршення соціального захисту співробітників Служби та потребує термінового виправлення.
Необхідно зазначити, що у законодавчих актах, якими врегульовані аналогічні за змістом суспільні відносини у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та державних органах з правоохоронними функціями, періоди, які зараховуються до стажу служби, на законодавчому рівні, як правило, не встановлюються.
Так, частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною другою статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Разом з тим, ні законом про військовий обов’язок і військову службу, ні законом про Державну кримінально-виконавчу службу України не визначено вичерпний перелік періодів, що мають зараховуватись до стажу служби військовослужбовців (співробітників).
Натомість в Збройних Силах України зарахування періодів служби для виплати надбавки за вислугу років здійснюється у відповідності до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
У Державній кримінально-виконавчій службі України обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.01.2019 № 180/5.
Таким чином, у переважній більшості військових формувань та правоохоронних органів питання зарахування до вислуги років (стажу служби) військовослужбовцям (співробітникам) відповідних періодів їх служби визначаються підзаконними, а не законодавчими актами.
Враховуючи вищевикладене, вважається за необхідне внести відповідні зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо виключення другого абзацу частини четвертої статті 163 цього Закону стосовно виключного переліку періодів служби, які зараховуються до стажу служби у Службі судової охорони. Це питання може бути врегульоване підзаконними актами, зокрема наказами Державної судової адміністрації України, на яку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України
від 3 квітня 2019 р. № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» покладаються повноваження щодо затвердження порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби.
Також існує необхідність у внесенні змін до законодавства в частині запровадження державної служби в Службі.
Крім того, потребують врегулювання на законодавчому рівні питання поширення на співробітників Служби судової охорони особливого порядку військового обліку, встановленого Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу” для поліцейських та осіб начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державної кримінально-виконавчої служби України, визначення порядку матеріальної відповідальності співробітників за шкоду, завдану державі, встановлення особливостей застосування у Службі Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а також поширення на співробітників Служби судової охорони дії Дисциплінарного статуту Національної поліції України», — зазначає Валерій Божик.
Отже, законопроектом пропонується внести зміни до окремих статей Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині, що стосуються проходження служби у Службі судової охорони, передбачивши, зокрема:
Також, законопроектом передбачено внесення змін до низки інших законодавчих актів, а саме:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.