В Раді прокоментували законопроект про донорство крові

16 липня Верховна Рада прийняла за основу проект Закону № 3648 «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Цей проект закону має на меті перегляд правового регулювання у сфері безпеки та якості донорської крові та компонентів крові, що дозволить реформувати цю сферу в Україні. Також проект пропонує створити компетентний орган, який ліцензуватиме та контролюватиме суб’єктів системи крові і реєстр донорів крові та компонентів крові. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило антикорупційну експертизу, фахівці НАЗК виявили низку положень, які можуть сприяти корупції. 

За коментарем «Судово-юридична газета» звернулася до народного депутата, першого заступника голови Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Валерія Дубіля.

Які ризики законопроекту № 3648 Ви бачите?

Законопроект 3648 у редакції, проголосованій в першому читанні, дійсно, несе низку ризиків – тому наша фракція від голосування утрималась. Найкричущий – донорство може перетворитися на приватний бізнес. Бо законопроект хоча й декларує розвиток добровільного безоплатного донорства крові, але у той же час створює преференції приватному бізнесу, який займається заготівлею плазми для фракціонування та наступного виробництва препаратів крові. Цитую: «заготівля плазми для фракціонування може здійснюватися з виплатою донору грошової компенсації».

Крім того, він може зупинити дію ЗУ “Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині”, який запрацював буквально нещодавно – окремі положення цих двох документів протирічать одне одному.

Він також запроваджує багаторівневу громіздку систему державного регулювання та управління зі створенням двох центральних органів:  Компетентного органу у сфері донорства крові та Національного трансфузіологічного центру. На додаток створюється ще й додатковий дорадчий орган - Національний трансфузіологічний комітет. При цьому незрозуміло, які конкретно суб’єкти належать до системи крові на регіональному рівні та як трактувати фразу «На регіональному рівні до системи крові України належать суб’єкти системи крові, які підзвітні Національному трансфузіологічному центру».

Ще один ризик – законопроект вводить додаткове ліцензування для медичних та лабораторних закладів, які працюють у системі служби крові, навіть якщо вони вже мають відповідну ліцензію на медичну практику. Наприклад, безпека крові визначається в лабораторіях, які контролюють наявність у зразках крові вірусів або методом ПЛР, або ІФА. Це роблять звичайні лабораторії інфекційного контролю, які зараз розбудовуються в рамках боротьби з COVID-19 та які мають відповідну ліцензію на лабораторну практику. Так навіщо запроваджувати додаткове ліцензування?

Нашій країні, дійсно, потрібно законодавчо врегулювати ринок заготівлі та переробки крові – привести його у відповідність до європейських принципів. По-перше, це забезпечить розвиток цього стратегічного для країни напрямку, по-друге - дотримання стандартів безпеки крові та якості її компонентів та препаратів, що створюються шляхом її переробки. Це і безпека пацієнтів – вони отримають доступ до лікування, що зберігає життя.

Тож вважаю, законопроект 3648 потрібен, але, враховуючи ризики, його у такому вигляді точно не можна приймати. Буду наполягати на доопрацюванні його до другого читання.

Чи не призведе його схвалення до вивезення української крові за кордон, як це зараз відбувається, наприклад, з лісом?

Згідно з нормами законопроекту, заготівля крові та її компонентів здійснюється або державою, або приватниками, які взяли державні об’єкти у користування, але за умови направлення крові в українські медичні заклади. Заготівля плазми приватниками можлива тільки за умови її переробки всередині країни. Вивезення крові за кордон можливе тільки як виключення - за окремим рішенням Уряду при повному забезпеченні потреб здоров’я населення України. 

Чи не порушує конституційних прав норма проекту, яка зобов’язує керівників підприємств надавати приміщення для збору крові?

Норма про безоплатне надання у користування приміщення для забезпечення взяття крові або здійснення популяризації донорства – загально прийнятна. Адже приміщення надається не у постійне користування, а тимчасово, на розміщення тимчасового пункту заготівлі крові. І заготівля крові не бізнес. Підтримка донорства, заготівлі, зберігання та переробки крові та її компонентів є суспільно значимою дією.

Чому саме зараз внесли цей законопроект?

Розробка нової бази законодавчого забезпечення функціонування служби крові та розвитку донорства була потрібна вже давно. Адже зараз діють норми Закону «Про донорство крові та її компонентів» ще 1995 року. Експерти декілька років проводили розробку та обговорення положень законопроекту, яке завершилося тільки зараз - появою консолідованого документу.   

В пояснювальній записці автори пишуть: його підготовлено до імплементації угоди про асоціацію. Чи не є це диктатом для України і чи не несе ризики для нашої держави?

Шлях євроінтеграції є стратегічним вектором розвитку нашої держави. Поступова імплементація положень угоди про асоціацію та виконання добровільно взятих нами зобов’язань щодо проведення змін – інструмент просування цим шляхом. Тому це ніяк не може нести ризиків для нашої держави та не є зовнішнім диктатом.  

Чи згодні Ви з глосарієм (словником) законопроекту?

До глосарію цього законопроекту багато зауважень у експертів. Невдалим виглядає термін «система крові», який варто замінити на термін «служба крові», або «трансфузіологічна служба». Некоректними є тлумачення термінів  «трансфузія», «реципієнт» та ін. Багато термінів протирічать один одному. Але все це можливо виправити при підготовці законопроекту до другого читання. Тому, як вже говорив, буду наполягати на повноцінному доопрацюванні документа.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Рада прийняла закон щодо ліквідації корупційних чинників у сфері охорони здоров’я.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.