Модель розмежування підслідності військових злочинів — пропозиції ДБР

Олександр Бабіков,

перший заступник Директора Державного бюро розслідувань,

спеціально для «Судово-юридичної газети»

Одним з напрямків забезпечення режиму законності серед військовослужбовців та запобігання правопорушенням з їхнього боку є Указ Президента України від 8 листопада 2019 року № 837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави». У підпункті «б» пункту 11 Указу передбачена розробка та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроєкту щодо утворення в системі Міністерства оборони України Військової поліції як правоохоронного органу.

На виконання цього Указу Міністерством оборони України підготовлено проєкт Закону України «Про Військову поліцію», положеннями якого передбачено створення слідчих підрозділів. Указаним законом планується внести зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) щодо підслідності кримінальних правопорушень слідчим Військової поліції.

Проте аналіз запропонованих змін дозволяє зробити висновок про порушення такого принципу законотворчості, як правова визначеність. Зокрема, пропонується викласти пункт 3 частини четвертої статті 216 КПК України у такій редакції: «проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України, та випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності інших органів досудового розслідування (виділено нами)».

Окрім цього, автори законопроєкту вважають за необхідне доповнити статтю 216 КПК України таким змістом: «Слідчі Військової поліції здійснюють досудове розслідування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов’язаними під час проходження навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів і резервістів під час проходження підготовки та зборів у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, крім злочинів, вчинених військовослужбовцями, які мають військові звання або займають військові посади вищого офіцерського складу, злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України, та злочинів, вчинених особами, зазначеними в пункті 1 частини четвертої та частині п'ятій цієї статті, розслідування яких віднесено до підслідності інших органів досудового розслідування».

Інших положень щодо підслідності кримінальних правопорушень слідчим Військової поліції, та чіткого розмежування повноважень між нею та Державним бюро розслідувань законопроєкт не містить.

Вважаємо, що оптимальним варіантом вирішення цієї проблеми будуть наступні кроки:

Ухвалити до Кримінального кодексу України зміни, якими передбачити віднесення окремих складів злочинів, передбачених статтями 402, 403, 405, 406, 407, 408, 409 тощо, до кримінальних проступків;

Визначити за Військовою поліцією повноваження здійснення досудового розслідування у формі дізнання кримінальних проступків, учинених військовослужбовцями, держслужбовцями військових формувань, а за ДБР – залишити повноваження з розслідування військових злочинів та злочинів у воєнній сфері (до останніх відносяться різноманітні посягання у воєнно-промисловому комплексі);

Віднести до підслідності Військової поліції окремі склади кримінальних правопорушень, окрім ст. 422 КК України, вчинені військовослужбовцями рядового, сержантського та молодшого офіцерського складу, та держслужбовцями військових формувань, посади яких належать до категорії «В».

Водночас, необхідно передбачити здійснення слідчими ДБР досудового розслідування військових злочинів та злочинів у воєнній сфері, вчинених командирами військових частин, керівниками підприємств, установ та організацій, які віднесені до відання Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, військовослужбовцями старшого або вищого офіцерського складу, держслужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, посади яких віднесені до категорії «А» та «Б», а також вчинені військовослужбовцями військових правоохоронних органів.

На нашу думку, такий підхід забезпечить належне та зрозуміле розмежування підслідності між Військовою поліцією та Державним бюро розслідувань та значною мірою спростить здійснення органами досудових розслідувань.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.