Неналежне виконання вчителем фізкультури обов’язків щодо охорони здоров’я дітей: постанова Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в своїй постанові по справі №325/1598/16-к зробив висновок у справі щодо вчителя фізкультури, якого обвинувачували у вчиненні злочину через неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей.

Так, вчителя фізкультури обвинувачували у вчиненні злочину, передбаченого ст. 137 КК (неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей). Вироком суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, його було засуджено за ч. 2 ст. 137 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, а на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Як установив суд, 9 квітня 2014 року на  проїжджій частині дороги навпроти Гірсівської школи навул. Леніна (Центральній) у с. Гірсівка в ході супроводу дітей до спортивного майданчика вчитель фізичної культури усупереч вимогам п. 1.8 Інструкції з охорони праці №87 під час проведення спортивних і рухомих ігор, пунктів 2.4, 2.5 Посадової інструкції № 26 вчителя, затвердженої наказом № 25 від 4 березня 2013 року директора цієї школи, виявив злочинну недбалість. Зокрема, не забезпечив стійкої дисципліни та порядку серед дітей, не переконався в тому, що вони розуміють його розпорядження й не домігся виконання учнем 4-го класу вказівки стати в стрій. Останній, перебуваючи у колоні дітей позаду вчителя, раптово вибіг на дорогу, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник просив скасувати ухвалені щодо вчителя судові рішення і закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Заперечуючи повноту судового розгляду в аспекті ст. 91 КПК, скаржник наводив доводи, суть яких зводиться до того, що вчитель дотримався положень інструкції, якою регламентовано дії вчителя під час пішохідного та дорожньо-транспортного руху, натомість потерпілий попри підняті руки вчителя та заборону руху для учнів раптово вибіг на дорогу і отримав тілесні ушкодження через особисту необережність й порушення правил дорожнього руху водієм. На думку захисника, суд не дав належної оцінки зібраним у справі доказам (актам про нещасний випадок, показанням допитаних свідків), унаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про винуватість вчителя у вчиненні інкримінованого злочину. На переконання сторони захисту, між діями вчителя та фактом отримання потерпілим тілесних ушкоджень відсутній причинний зв`язок

Як зазначив у своїй постанові ККС ВС, задовольняючи частково скаргу захисника, як убачається з показань допитаних свідків, вчитель проводив учням інструктаж щодо правил безпеки під час перетину дороги; останній не тільки застерігав потерпілого від виходу на проїжджу частину, але й з метою запобігання суспільно небезпечних наслідків до початку перетину вийшов попереду колони учнів і зупинив дітей підняттям рук, однак потерпілий несподівано побіг.

Те, що вчитель знаходився попереду дітей із розставленими руками, а потерпілий, вискочивши з-під правої руки вчителя, побіг на дорогу, вказували у своїх показаннях ще й інші кілька свідків. Наведені показання мають значення для правильного вирішення справи, адже їх оцінка впливає на висновки суду про наявність чи відсутність у засудженого реальної можливості запобігти настанню суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди здоров’ю потерпілого, а тому, і на висновки про юридичну кваліфікацію діяння та законність засудження особи.

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.