Олександр Бабіков: більшість кримінальних проваджень, розпочатих за статтею 375 КК – за скаргами осіб, які просто з цим рішенням не згодні

Українські судді неодноразово заявляли, що ст. 375 КК стосовно ухвалення завідомо неправосудного рішення використовується правоохоронцями для елемент тиску на суд.

Перший заступник Директора ДБР Олександр Бабіков в інтерв’ю «Резонансу» поділився своєю думкою стосовно застосування цієї статті.

«Значна кількість науковців, громадські та міжнародні організації вказують на те, що статтю 375 Кримінального кодексу України використовують, як важіль тиску на судову владу і безпосередньо на суддів. Як засіб, завдяки якому правоохоронні органи впливають на прийняття суддями рішень. І, відповідно, самі вимагають ухвалення неправосудних рішень у власних інтересах.

Проблема в цій статті є. Проте, необхідно розуміти, що подібна стаття існує у більшості країн Європи. Наприклад, в Іспанії, Німеччині, Франції. А от у Великобританії і ще низці країн – немає.

Знову ж таки, дії судді по винесенню завідомо неправосудного рішення може охоплювати і статті 364, 366 КК України. Як підстава чи причина винесення неправосудного рішення – і статтею 368.  Тобто, це можна розглядати, як спеціальний склад злочину, який додатково конкретизує об’єктивну сторону злочину.

Більшість кримінальних проваджень, розпочатих за цією статтею – за скаргами чи заявами осіб, які просто з цим рішенням не згодні. От у чому проблема!

Ми проаналізували понад півтисячі кримінальних проваджень, розпочатих саме за заявами людей, які програли судовий спір або отримали рішення, винесено судом, не на їхню користь. З них лише 6 таких справ були направлені до суду за цією статтею, ще  у 13 провадженнях суддям оголошено про підозру.

Законодавець так і не визначив, що саме необхідно розуміти під завідомо неправосудним рішенням.

На мою думку, завідомо неправосудне судове рішення – ухвалене суддею всупереч нормам Кримінального процесуального Кодексу з грубими порушеннями. Не формальні моменти, а свідоме грубе порушення чиїхось прав, де є підробка судових документів, де є невідповідність судового рішення фактичним обставинам справи, встановленим під час судового розгляду. Ось тоді можна вести мову про злочин. А не тоді, коли комусь не подобається судове рішення, як недостатньо обґрунтоване. Це дійсно може використовуватись, як важіль впливу на суд.

Вихід із цієї ситуації один – у Кримінальному кодексі України деталізувати, у чому саме полягає завідомо неправосудне судове рішення», - підкреслив Олександр Бабіков.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.