Розгляд судових справ про усиновлення дитини спростять і скоротять строки

У Верховній Раді зареєстровано законопроект 3206 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення розгляду судових справ, пов’язаних із захистом прав дітей. Авторами проекту виступили народні депутати від Слуги народу Максим Дирдін, Євгенія Кравчук, Єлізавета Богуцька та інші.

Відповідний законопроект отримав позитивне рішення під час попереднього розгляду на засіданні Комітету ВР з питань правової політики 9 квітня.

Законопроектом пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачити, що:

1) під час скасування усиновлення за рішенням суду в зв’язку з тим, що таке усиновлення суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання, суд одночасно вирішує питання про позбавлення усиновлювача батьківських прав стосовно цієї дитини;

2) судова справа про усиновлення може вирішуватися у складі одного судді без залучення присяжних;

3) під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду суд може вирішити питання про участь у ній як заінтересованих осіб особу, в сім'ї якої виховується дитина (прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, законні представники);

4) підготовка судової справи про усиновлення до розгляду повинна бути проведена не пізніше п’яти днів з дня відкриття провадження у справі;

5) справи про усиновлення дитини розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі;

6) за результатами розгляду заяви про усиновлення, суд ухвалює рішення протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі;

7) апеляційна скарга на рішення суду про усиновлення дитини подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Обґрунтування необхідності змін

Автори мотивують зміни наступним. Відповідно до Сімейного кодексу України усиновлення дитини відбувається виключно за рішенням суду. Зверненню до суду передує певний процес, який передбачає збір документів, подання заяв та отримання висновків і це не беручи до уваги процес встановлення контакту й налагодження відносин з дитиною. Отже з часу прийняття рішення про усиновлення дитини до моменту набрання рішенням суду законної сили проходить багато часу. При цьому значну частину цього часу становить сам судовий процес розгляду справи – який передбачений тривалістю до трьох місяців і, додатково, тридцяти днів, наданих для апеляційного оскарження. 

«Такий стан речей викликає невдоволення з боку родин. Які мають намір усиновити дитину, має негативний вплив на дітей, які підлягають усиновленню, породжує виникнення корупційних ризиків.

Слід зауважити, що випадки винесення позитивного рішення за заявами про усиновлення становлять 96-99%, що свідчить про ґрунтовну і всебічну підготовку матеріалів з питання усиновлення до моменту звернення до суду.

На сьогоднішній день, кількість дітей, що можуть мути усиновлені в Україні  становить близько 17 000 осіб. Близько 15 000 кандидатів мають бажання усиновити дітей – сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Весь час, доки справа про усиновлення дитини розглядається судом та спливає строк апеляційного оскарження такого судового рішення, дитина перебуває у відповідних закладах для неповнолітніх і в цей час вона позбавлена батьківського піклування не через життєві обставини, а через затягнуті строки розгляду судових справ про усиновлення дитини.

Про необхідність скорочення процесуальних строків судового розгляду справ, що стосуються, зокрема, усиновлення дитини зазначено також в Указі Президента України «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання» від 30 вересня 2019 року № 721/2019», - зазначають автори.

Думка колег

Під час обговорення на засіданні Комітету народний депутат Володимир Ватрас зауважив наступне.

«Хотів довести до вашого відома, що під назвою «поліпшення захисту прав дітей» в цьому законопроекті виключно приховані зміни до Цивільного процесуального кодексу стосовно скорочення строків розгляду категорії справ і стосовно скорочення строків на апеляційне оскарження.

Я вважаю, що якщо треба допомагати в частині усиновлення, то в частині вдосконалення саме матеріального права: стосовно доступу до усиновлення тощо. А стосовно внесення змін до процесуальних кодексів, ми можемо породити прецедент, що справи окремого провадження про усиновлення ми виокремимо як справи, які розглядаються в найкоротші строки, а інші справи будуть розглядатися в межах загальних строків на оскарження.

Тому я вважаю, що, дійсно, немає підстав не включати його до порядку денного, але під час його розгляду вже по суті в мене буде дуже багато до нього питань і зауважень. Я мав кілька таких справ у своєму проваджені, там тільки висновок органу опіки і піклування готується півтора місяці. Тому що є низка медичних обстежень, низка документів, які потрібно зібрати. Нереальний строк 30 календарних днів для того, щоб розглянути цю справу. І не можемо ми суд заганяти в ці процесуальні строки, як і, вибачте, скорочення строку на апеляційне оскарження.

Сьогодні в нас існує тенденція, що людину можуть позбавити батьківських прав заочним рішенням, про яке людина може навіть і не знати. В цей період часу за 30 днів може інший чоловік усиновити її дитину без згоди цієї особи. І в подальшому механізм повернення дитини в сім’ю, і оскарження, і перегляду цих рішень може бути занадто ускладненим.

Тому я не бачу проблеми взагалі в цих справах, і навіть в частині усиновлення іноземцями. І не бачу необхідності щось змінювати», — підкреслив він.

Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.