Закон України «Про нотаріат» та Цивільний кодекс стануть співзвучними

15:49, 5 февраля 2020

Використання термінів у цих законодавчих актах має бути однаковим.

Закон України «Про нотаріат» та Цивільний кодекс стануть співзвучними

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховна Рада на пленарному засіданні 5 лютого схвалила за основу проект Закону №1220 «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» (щодо усунення законодавчих колізій та прогалин)».

Загалом, новий законопроект спрямований на осучаснення назв та термінів, приведення їх у відповідність з тими, що використовуються у Цивільному кодексі України. Зокрема, термін «угода» радять виправити на «правочин», «громадянин» — на «особу», «доручення» — на «довіреність» тощо.

Крім того, у статті 75 Закону України «Про нотаріат» пропонується уточнити, що вірність копій документів засвідчують не тільки нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування, а також посадові особи консульських установ України. Це уточнення зумовлене тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи або на дипломатичні представництва України. Водночас відповідне зазначення в інших статтях Закону було відсутнє.

Також у статтях 80, 81 Закону України «Про нотаріат» вирішили більш докладно прописати процедури посвідчення факту, що фізична особа є живою, та посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці (особливо що стосується малолітніх та недієздатних осіб).

На думку автора законопроекту Ігоря Фріса (Слуга народу), реалізація цього законопроекту сприятиме правовій визначеності, поліпшенню рівня законодавчої техніки, усуненню підстав та умов для зловживання правом внаслідок недосконалості законодавства, а також спростить застосування українського законодавства нерезидентами та іншими зарубіжними практиками.

Ще у жовтні минулого року Головне науково-експертне управління ВР після аналізу даного законопроекту у своєму висновку погодилося з доцільністю змін, проте зауважило, що всі зміни носять поодинокий та дрібний характер, і що прийняття таких змін не сприяє стабільності законів та призводить до нераціонального витрачання бюджетних коштів і пленарного часу парламенту, обсяг якого обмежений.