Міністр фінансів розповіла, що зміниться в правилах фінансового моніторингу

Перед Новим роком, 27 грудня 2019 року Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (законопроект №2179 від 25.09.2019).

Згідно із законом, транзакції можуть вважатися підозрілими, якщо: це складні фінансові операції; незвично великі; проведені у незвичний спосіб; операції, які не мають очевидної економічної чи законної мети.

Що зміниться в правилах фінансового моніторингу, в інтерв’ю MC.today пояснила Міністр фінансів Оксана Маркарова.

«Оновленим законом ми одночасно й послабили фінансовий моніторинг для сумлінного бізнесу та добропорядних громадян, й посилили контроль для несумлінних підприємців та окремих осіб, які займаються злочинною діяльністю.

Раніше фінансові компанії в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про операції від 150 тис. грн в еквіваленті, а серед підстав для цього було аж 17 ознак.

Ми збільшили граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшили список ознак операцій, про які треба обов’язково повідомляти — тепер їх всього чотири.

Тепер у суб’єктів первинного фінансового моніторингу більше маневрів для визначення того, чи є підозрілою фінансова операція. Ми прибрали законодавчі обмеження для встановлення ознак «підозрілих» фінансових операцій. Тобто відбувається перехід до застосування ризик-орієнтованого підходу.

Є очевидно незаконні операції, наприклад, торгівля наркотиками чи зброєю. Але є операції, які не мають очевидно злочинних підстав. Суб’єкти первинного фінмоніторингу мають їх розрізняти.

Банк або інша фінансова організація мають самостійно налагодити систему фінансового моніторингу, щоби виявляти дійсно підозрілі операції і щоби не доводилося кожного разу безпідставно зупиняти транзакції клієнтів, просити одні й ті самі папірці.

Якщо звичайна людина чи підприємство із року в рік ведуть одну і ту саму діяльність, здійснюють зрозумілі і передбачувані транзакції, а банк або бухгалтер розуміють цю діяльність, мають всю необхідну інформацію про клієнта, то не треба щоразу доводити доцільність транзакції, навіть якщо вона перевищує 400 тис. грн.

А коли в банк приходить один ФОП з відомістю і паспортами багатьох інших ФОПів і намагається зняти готівку, то це підозріла операція, і, ймовірно, по ній є порушення закону.

Або якщо, наприклад, підприємство все життя продає м’ясо, а раптом вирішує на мільйони гривень купити металолом, та ще й за готівку, то це вже виглядає підозріло. Суб’єкт фінансового моніторингу має пересвідчитись, що ця покупка не є махінацією.

З 2003 по 2016 рік на перевірку до Державної служби фінансового моніторингу в середньому подавали 2,5 млн транзакцій на рік. В 2016-2018 роках — 8 млн. Зараз ми очікуємо, що кількість транзакцій, які підлягають перевірці, зменшиться, але покращиться якість», — зауважила міністр.