Реформа процедур банкрутства вже дала певні результати, — думка експерта

Після набуття чинності 21 жовтня поточного року положеннями нового Кодексу України з процедур банкрутства вже можна констатувати, що дещо вдалося. Про це «Судово-юридичній газеті» на одній із зустрічей, де судді обговорювали з ідеологами та співавторами нового Кодексу практичні аспекти і проблемні питання застосування процедур банкрутства, заявив юридичний радник Центру комерційного права Ігор Ніколаєв.

За словами спеціаліста, який також доклав чимало зусиль до створення нового нормативно-правового акта, серед поданих у судові органи заяв про відкриття процедур банкрутства, які надійшли після 21 жовтня, 70 відсотків уже складають заяви від боржників.

«Це дуже важливий показник у цій реформі, адже в минулі часи ми мали одиничні звернення щодо банкрутства від боржників, що не відповідало ні світовій практиці, ні практиці функціонування вільної ринкової економіки. Таким чином, ми бачимо, що реформа вже спрацювала і дала певні свої результати», — вважає Ігор Ніколаєв.

Проте навіть у сфері корпоративного банкрутства, з якою добре знайомі господарські суди, а судді розуміють, що на що змінилося і на які речі треба звертати увагу, залишаються питання, які потребують розв’язання. Наприклад, стосовно процедури усунення від виконання своїх повноважень арбітражного керуючого.

За нинішнім регулюванням, комітет кредиторів може клопотати перед судом про усунення арбітражного керуючого, не повідомляючи у своєму рішенні про причину цього.

«Така норма була запроваджена для того, аби арбітражного керуючого, якого хоче змінити комітет кредиторів, не треба було якимось чином очорняти, вигадувати про нього якісь нісенітниці, аби тільки дати суду привід для погодження звільнення», — пояснив експерт.

За його словами, арбітражні керуючі та судді сприйняли цю норму таким чином, що тепер комітет кредиторів начебто може взагалі не мотивувати своє рішення, ні під час його ухвалення, ні під час обговорення в судовому засіданні. І що тепер суд, отримавши таке рішення, має автоматично усунути арбітражного керуючого від роботи.

«На мій погляд, швидкість усунення арбітражного керуючого доречна лише в тому разі, якщо він сам не заперечує. Якщо ж арбітражний керуючий проти свого усунення, то суд у цьому випадку має певні дискреційні повноваження. Також я розумію, що і комітет кредиторів, навіть без підтримки суду, має достатньо можливостей, щоб не дати небажаному арбітражному керуючому нормально працювати. Тому тут треба продовжувати шукати розумний баланс», — зазначив Ігор Ніколаєв.

Найбільш суперечливим, на його думку, звичайно, є розділ Кодексу про банкрутство фізичних осіб. Відчувається, що тут судді ще до кінця не розуміють, куди рухатися, адже відсутня будь-яка практика. Але з часом все прийде.

«Вже є перші заяви від фізичних осіб. По якимось проблемним питанням спочатку ухвалять рішення суди першої інстанції, потім по якимось позиціям висловиться інакше апеляція, а через якийсь проміжок часу Верховний Суд остаточно розставить крапки. Також сподіваюсь, що завдяки експертній підтримці та спільному обговоренню проблем нам вдасться знаходити правильні рішення, щоб у результаті українське суспільство отримало позитивний економічний і соціальний ефект», — підкреслив ідеолог реформи.