Про світові тренди міжнародного оподаткування та їх вплив на податкову політику України, інструменти глобальної прозорості, впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності, податковий контроль, досудове врегулювання та мінімізацію ризиків, а також судову практику у сфері оподаткування говорили 20 вересня під час форуму «Міжнародне оподаткування: трансформація бізнесу».
Суддя КАС ВС Наталія Блажівська, модеруючи сесію «Судова практика», зазначила, що українські суди розглядають значно більше спорів між фізичними чи юридичними особами та фіскальними органами, ніж суди інших країн. За перше півріччя поточного року до КАС ВС надійшло 6528 справ і матеріалів із цих питань, 8422 розглянуто з урахуванням тих, що надійшли раніше. Порівняно з колегами з Польщі, Австрії, Німеччини навантаження, з яким працює судова палата з розгляду податкових спорів КАС ВС, у вісім разів більше. Так, наприклад, податкова палата Верховного адміністративного суду Республіки Польща складається з 54 суддів, а в КАС ВС — з 12 суддів.
Наталія Блажівська поінформувала, що близько 80% спорів зазначеної категорії в Україні вирішуються на користь платників податку, тоді як у сусідній Польщі — лише 30%. Рівень довіри до суду українських адвокатів становить понад 60%.
Звертаючись до учасників заходу — представників бізнесу, суддя КАС ВС закликала їх ретельно готуватися до судових процесів. Справи формуються у суді першої інстанції, і від того, наскільки належно зібрані докази, підготовлені пояснення та правильно розставлені акценти, залежить, якою саме буде у подальшому судова практика. Спікерка зазначила, що творити судову практику завжди простіше, ніж її змінювати.
Наталія Блажівська нагадала, що реформа процесуального законодавства привнесла нові інструменти, серед яких — висновки експертів з питань права. Варто застосовувати цей інститут у складних спорах, наприклад, з питань трансфертного ціноутворення. Адже для їх розв’язання іноді потрібно мати не лише юридичні, а й економічні знання.
Також вона звернула увагу на проблему, яка постає перед фіскальними службами при вирішенні спорів, які не належать до малозначних і у яких висока ставка судового збору. У більшості випадків суб’єкт владних повноважень не може сплатити судовий збір для оскарження судового рішення в апеляційному і касаційному порядках. У таких ситуаціях на рівні Верховного Суду неможливо врегулювати судову практику, тому що спори не доходять до касаційного суду.
На зауваження учасників дискусії, що висока ставка судового збору встановлена саме для того, щоб фіскальні органи не зловживали правом на оскарження і зверталися до судів вищих інстанцій лише у тих випадках, коли впевнені у своїй позиції, суддя пояснила, що ситуація здається позитивною лише на перший погляд. Насправді ж не можна дозволити, щоб у демократичній країні, де передбачено два рівня оскарження — обов’язкове апеляційне і, у виключних випадках, касаційне, по факту судовий розгляд відбувався лише у суді першої інстанції, яка є й останньою.
З одного боку, така ситуація є вигідною для платників податків, з іншого — відсутня можливість перевірити і відрегулювати судову практику таким чином, щоб вона відповідала і букві закону, і духу права.
Наталія Блажівська побажала усім учасникам, щоб Україна незмінно рухалася курсом утвердження верховенства права, щоб українці пишалися законодавством своєї держави, щоб воно було якісним, а українська судова практика стала прикладом для інших країн.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що в Україні офіційно розпочала роботу Державна податкова служба.
Також ми писали, чи зобов'язане садівниче товариство сплачувати земельний податок.
До того ж стало відомо про граничний термін сплати податків та зборів.