Як змусити ПФУ виконувати «пенсійні» рішення суду, якщо керівника не можна притягнути до відповідальності

Невиконання рішень суду є досить проблемним питання у всій судовій системі України, що неодноразово наголошували численні міжнародні експерти. Зокрема, це невиконання рішень, які стосуються захисту соціальних прав громадян, належних їм за Основним Законом.

Та чи будуть органи Пенсійного фонду України виконувати «пенсійні» рішення суду, якщо керівника неможливо притягнути до відповідальності за невиконання рішення суду? Чи може сама судова система буде ефективною, якщо доводиться змушувати державні органи виконувати рішення суду? З урахуванням того, що основною метою адміністративної юстиції є захист прав громадян від свавілля держави, цікавим є випадок, який мав місце у справі № 826/13181/18.

Апеляційний суд скасував накладення штрафу на керівника органу Пенсійного фонду за невиконання рішення через те, що ним здійснювалися необхідні дії, хоча й вони не надали необхідного результату.

Обставини справи: Пенсіонерка звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві, в якому просила суд визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати її пенсії протиправними та зобов`язати відновити таку виплату. При цьому просила суд стягнути з відповідача на її користь 204 995 грн моральної шкоди

Суд першої інстанції визнав протиправними дії  ГУ ПФУ в м. Києві та зобов`язав його поновити виплату пенсії за віком, а також виплатити позивачці моральну шкоду.

Крім того, було допущено негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення пенсії за один місяць та встановлено судовий контроль за виконанням даного судового рішення.

Апеляційною інстанцією було лише зменшено суму моральних відшкодувань.

Проте протягом 15 календарних днів з дати набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання рішення суду не був наданий.

Позиції адміністративних судів: Позивачка подала клопотання про встановлення терміну для подачі звіту суду про виконання рішення суду та накладення на керівника ГУ ДФС в м. Києві штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів, половину з яких варто було стягнути на користь позивачки.

Ухвалою суду відповідачу було встановлено додатковий строк для подання звіту. Проте після того як звіт все ж було подано, з його змісту суду стало очевидно, що  відповідач по суті відмовився виконувати рішення суду.

Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку, що внаслідок умисного невиконання рішення суду відповідачем по суті ставиться під сумнів сама сутність існування судової влади.

Відтак, врахувавши всі обставини, суд прийшов до висновку про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для накладення на виконуючу обов`язки начальника ГУ ПФУ в м. Києві штрафу за невиконання рішення суду.

Проте апеляційний адміністративний суд, розглядаючи скаргу відповідача, звернув увагу, що судом було зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві подати до суду протягом 15 календарних днів з дати набрання законної сили рішенням суду.

Зазначене рішення набрало законної сили лише після ухвалення апеляційним судом постанови, яка прийнята в порядку письмового провадження та скерована на адресу відповідача через 6 днів.

Як зазначив апелянт, після надходження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду останнім було частково виконано рішення суду, а саме: поновлено виплату пенсії позивача у межах розміру за один місяць.

Окрім цього, ГУ ПФУ в м. Києві звернулося до Пенсійного фонду України з листом, в якому просило надати дозвіл виплатити позивачці борг за піврічний період.

Колегія судів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ГУ ПФУ в м.  Києві здійснювалися дії для належного виконання рішення суду, та скасувала накладення на виконуючого обов`язки начальника ГУ ПФУ  в м. Києві штрафу за невиконання рішення суду.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала висновок ВС щодо того, які вимоги майнового характеру може висувати ДФС.

Також ми писали, що, згідно з висновком ВС, при ухваленні постанови інспектор має вказати, який конкретно пункт ПДР порушила особа.