Як працюють в умовах новел КПК та запровадження ЄСІТС районні суди Києва

В’ячеслав Хрипун,
Наталя Мамченко,
«Судово-юридична газета»

Зміни у Кримінальному процесуальному кодексі та запровадження повної звуко- та відеофіксації судових засідань у кримінальних провадженнях та під час розгляду клопотань слідчими суддями стали справжнім викликом для судової влади. Вже чітко можна сказати, що суди та Державна судова адміністрація не в повній мірі виявилися готові до цього процесу. Великі проблеми виявлені і напередодні запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), до повноцінного запуску якої залишилося менше двох місяців. «Судово-юридична газета» розбиралася, як в нових умовах працюють столичні судді, як вони намагаються вийти зі складної ситуації.

Наталія Чередніченко, голова Голосіївського районного суду Києва

— З 01.01.2019 набрали чинності положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 16.11.2017, яким внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України в частині норм щодо застосування під час судового розгляду відеозаписуючих технічних засобів.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України, під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписуючих технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ч. 4 ст. 107 КПК України передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи у разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності таких осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Під технічними законодавець розуміє записи, зроблені за допомогою звуко- та відеозаписуючих технічних засобів (ч. 5 ст. 27 КПК). Фіксування за їх допомогою розгляду питань слідчим суддею є обов’язковим, тому слідчий суддя, за винятком випадків, передбачених ч. 4 ст. 107 КПК, розглядаючи клопотання про застосування запобіжних заходів, зобов’язаний забезпечити фіксування засідання за допомогою як звуко-, так і відеозаписуючих технічних засобів.

Слід звернути увагу: ч. 6 ст. 107 КПК вказує, що незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов’язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійсненням чинними.

Хоча фіксація судових засідань у кримінальних провадженнях та під час розгляду клопотань слідчими суддями за допомогою звуко- та відеозаписуючих технічних засобів була передбачена ще у 2017 р., до набуття чинності цими змінами у 2019 р. Голосіївський районний суд Києва, як і більшість судів України, не було забезпечено достатньою та необхідною технікою, а також відповідним програмним та технічним забезпеченням для належного виконання кожним суддею його професійних обов’язків у визначені законом строки. Так, Голосіївський районний суд Києва на даний час розміщений у двох різних приміщеннях, в одному з яких є три зали судових засідань, а в іншому зали судових засідань, які можна було б обладнати необхідною технікою, відсутні. У зв’язку з цим судді змушені слухати справи в рамках кримінальних проваджень, переходячи до приміщення, де наявні зали з фіксацією, на що витрачається додатковий час.

Також слід зазначити, що в Голосіївському районному суді на даний час відправляють правосуддя 5 суддів, які розглядають кримінальні справи, та 7 суддів, які розглядають цивільні справи і водночас є слідчими суддями. За наявності лише трьох залів судових засідань, які технічно обладнані, зокрема для відеофіксації, розгляд суддями справ із дотриманням вимог закону ускладниться та призведе до порушення розумних строків. Слід також звернути увагу на те, що на даний час більшість суддів, які є слідчими, вимушені слухати справи в службових кабінетах, які хоч і обладнані звукофікацією, однак облаштування відеофіксації та розгляд, зокрема, справ за клопотаннями слідчих органів призведе до скарг від учасників кримінального провадження.

Крім того, у разі виконання своїх професійних обов’язків всіма суддями, яких за штатом в Голосіївському районному суді Києва налічується 26, судовий розгляд кримінальних проваджень та клопотань слідчих на стадії досудового розслідування із дотриманням вимог у частині відеофіксації буде практично неможливий у зв’язку з відсутністю належної кількості залів судових засідань та відповідного технічного забезпечення.

Окремо слід зазначити, що деякі кримінальні справи є об’ємними, їх розгляд триває не одну годину і не один день, через що виникатимуть труднощі щодо належного збереження відеофайлів по таких справах.

Означені вище проблеми в сукупності у разі їх негайного невирішення в подальшому можуть призвести до тривалого судового розгляду кримінальних проваджень та порушення визначених законом строків розгляду клопотань слідчих органів у рамках досудового розслідування.

Оксана Бірса, заступник голови Дніпровського районного суду Києва

— У двох будівлях Дніпровського районного суду Києва встановлено два комплекси «Акорд» — по одному на кожну будівлю. Вони дозволяють проводити звуко- та відеофіксацію судових засідань у кримінальних провадженнях та під час розгляду клопотань слідчими суддями. Територіальне управління Державної судової адміністрації має намір встановити в суді кількість комплексів «Акорд», яка дорівнює кількості слідчих суддів. Усього в суді зараз працюють 6 слідчих суддів та 12 суддів, які розглядають кримінальні провадження. Якщо ДСА виконає свою обіцянку, суд буде повністю забезпечений комплексами звуко- та відеофіксації судових засідань з відповідним програмним забезпеченням.

Втім, не зовсім зрозуміло, що заважало ТУ ДСА обладнати судові зали системою «Акорд» заздалегідь, оскільки зміни до ч. 5 ст. 27 КПК були прийняті Верховною Радою ще у листопаді 2017 р. Тим більше, що суд завчасно довів до ДСА потреби у техніці та обладнанні.

На мою думку, якщо тлумачити зміни у ч. 5 ст. 27 та інші зміни у КПК, що набрали чинності з 1 січня 2019 р., буквально, складається так, що треба фіксувати за допомогою звуко- та відеофіксації як усі кримінальні провадження, так і клопотання на стадії досудового розслідування. Але якщо звернути увагу на назву закону, яким вносилися зміни у КПК — «Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», то виглядає так, що йдеться лише про фіксування клопотань слідчими суддями під час досудового слідства. Наш суд звертався за відповідним роз’ясненням до Київського апеляційного суду, однак наразі відповіді не отримав. На сьогодні, щоб уникнути в подальшому скасувань з підстав відсутності фіксації, ми застосовуємо звуко- та відеофіксацію як до кримінальних справ, так і до клопотань, що розглядають слідчі судді, та чекаємо на подальші роз’яснення.

Як у такій ситуації судді будуть розподіляти час на розгляд справ у залах судових засідань, ще до кінця не вирішено. Однак зрозуміло, що вирішити цю проблему потрібно. Хоча, на мій погляд, якщо впроваджувати звуко- та відеофіксацію засідань у більш широкому розумінні, ситуація з залами засідань взагалі не може бути вирішена. Якщо розгляд кримінальних справ ще якось можна передбачити, оскільки вони призначаються заздалегідь, то спланувати роботу слідчого судді набагато складніше. Клопотання від органів досудового розслідування можуть надходити у будь-який момент та в будь-якій кількості. Наприклад, у Дніпровський райсуд Києва за день може надходити як 10–12, так і до 100 клопотань від органів досудового розслідування. Тому проблеми з залами нескладно передбачити. Навіть якщо судді-криміналісти зроблять графік розгляду справ у залах з комплексами «Акорд», він все одно буде дещо умовний, бо перевагу в будь-якому разі доведеться надавати слідчим суддям. До речі, у нашому суді вже давно слухають справи у кабінетах не тільки судді-цивілісти, а судді-криміналісти — у тих випадках, коли кількість учасників у справі дозволяє розмістити їх у кабінеті.

Якогось особливого дискомфорту від самих нововведень у суддів Дніпровського районного суду Києва немає, до них можна звикнути, але велика проблема в технічному забезпеченні. Співробітники суду знають, як налаштовувати і використовувати «Акорд», з більш складними проблемами ми звертаємося до ТУ ДСА. Але ж треба ще все своєчасно підключити, перевірити та як слід протестувати. На все це потрібен час.

Слід розуміти, що навіть зі звичайним звукозаписом за допомогою системи «Камертон» час від часу виникають проблеми. Буває, що звук у записі відтворюється погано, або запис може взагалі не прослуховуватися. Відсутність аудіозапису судового засідання є однією з підстав для скасування рішення першої інстанції вже під час апеляційного розгляду. Так само, вірогідно, буде і з відеофіксацією процесу. Вже зараз виявлена проблема з тривалістю запису — не всі диски мають належний обсяг пам’яті. Це створює незручності під час розгляду справ, бо деякі засідання тривають годинами, і після них може накопичуватися велика кількість дисків, які незрозуміло як треба зберігати. І дуже не хочеться, щоб хоча б один з них виявився з неякісним записом, що може стати підставою для скасування.

Не менше чи навіть більше проблем з ЄСІТС та «Електронним судом». Цей проект реалізується в Дніпровському райсуді ще з 2018 р. Ми сподіваємося, що все ж буде певне відтермінування повноцінного запуску цієї системи. Вже зараз можна сказати, що ми не встигаємо відсканувати всі справи, які є в провадженні суду, до березня 2019 р. На дві будівлі суду є кілька сканерів, за годину кожен з них може сканувати близько 60 аркушів. Але попередньо всі справи треба розшити, потім відсканувати кожен аркуш, а потім зшити справу знову в правильному порядку. У мене в провадженні є кримінальна справа, у якій лише обвинувальний акт складає понад 20 томів, і тільки на її сканування потрібно кілька тижнів. Але ніяких додаткових працівників для такої роботи в суді немає. Працівників апарату вдається залучати до неї не завжди, бо у них є й інші обов’язки. Я теж не можу віддати для цього свого помічника чи секретаря, адже вони мені потрібні для забезпечення здійснення правосуддя. Дуже хотілося б, щоб сканувалося лише те, що надходить в суд з 1 січня.

Є багато питань і по практичній роботі зі сканованими справами. Це непросто для суддів навіть з точки зору зручності та швидкості процесу. Незрозуміло, чи зможуть працювати зі сканованими документами сторони — як звичайні громадяни, так і адвокати з представниками правоохоронних органів. Виникає питання і по якості документів та особливо їх ідентичності. Вже зараз деякі громадяни ставлять під сумнів документи в сканованому чи електронному вигляді, кажучи, що не знають, чи це справжній документ, чи підробка.

До всього цього слід додати, що у нас судді ще їздять в колегії один до одного в іншу будівлю суду. Іноді по декілька разів на день. Отже, як будуть розглядати справи судді Дніпровського райсуду Києва в нових умовах, не до кінця зрозуміло.

Оксана Коваль, суддя-спікер, слідча суддя Святошинського райсуду Києва

— На мій погляд, перед тим, як запроваджувати обов’язкову звуко- та відеофіксацію судових засідань та ЄСІТС, Державна судова адміністрація мала завчасно врахувати наявні можливості судів щодо цих нововведень. Практика показує, що суди, принаймні у столиці, стикаються з величезною кількістю проблем під час практичного втілення новел законодавства.

Святошинський районний суд Києва працює в двох будівлях. У будівлі по вул. Я. Коласа, 27-А лише 3 зали судових засідань з 8 обладнано комплексами звуко- та відеофіксації «Акорд», а в будівлі по вул. Жилянській, 142 комплексами «Акорд» взагалі не обладнано жодного залу. Це фактично унеможливлює розгляд масиву кримінальних справ та клопотань органів досудового розслідування саме за допомогою комплексів «Акорд».

Втім, ніяких зволікань з розглядом чи то кримінальних справ, чи клопотань органів досудового слідства в суді не буває. Усі клопотання слідчі судді нашого суду розглядають вчасно. Ми виходимо з того, що відсутність достатньої кількості комплексів звуко- та відеофіксації судових засідань «Акорд» не може бути підставою для відмови у розгляді таких клопотань або їх повернення. Не можна відпустити затриманого з суду тільки тому, що в суді не встановлений «Акорд» чи недостатня кількість таких комплексів.

Поки що судді, як і раніше, фіксують розгляд невідкладних клопотань за допомогою системи звукозапису «Камертон» та одночасно складають акти про те, з яких причин не відбулась повна звуко- та відеофіксація. Тобто в актах ми зазначаємо, що здійснення відеофіксації наразі неможливе через відсутність належним чином обладнаних залів судових засідань.

Є кілька думок щодо того, що потрібно фіксувати в судових засіданнях відповідно до змін у КПК. Хтось вважає, що з огляду на диспозицію ч. 5 ст. 27 КПК треба фіксувати розгляд як кримінальних справ, так і клопотань органів досудового слідства. Хтось розуміє так, що треба фіксувати тільки клопотання органів досудового слідства. На жаль, внесені до КПК зміни дозволяють подвійне тлумачення. Судді Святошинського районного суду Києва поки що виходять з того, що звуко- та відеофіксації підлягають як судовий розгляд кримінальних проваджень, так і розгляд клопотань органів досудового розслідування. В цілому хотілося б мати чітке розуміння, що саме потрібно фіксувати.

Проблема ще і в тому, що працівники апарату суду не були своєчасно навчені користуватися комплексами «Акорд» та відповідним програмним забезпеченням. Для суддів, до речі, теж було б непогано провести такі навчання, бо за кінцевий результат все ж відповідає суддя. Не буде якісного запису — питання будуть саме до судді. До того ж, суддям відомо про практику скасування апеляційною інстанцією рішень районних судів саме через неможливість відтворення аудіозапису. Не виключено, що така ж практика буде існувати й стосовно звуко- та відеофіксації.

У штаті Святошинського районного суду Києва 34 судді, але фактично працюють лише 18. Коли штат заповниться, наявних в усіх будівлях суду 16 залів судових засідань не вистачить на всіх суддів. Наприклад, мені й зараз час від часу доводиться слухати справи у власному кабінеті при тому, що він не обладнаний системою «Акорд». Тобто, вірогідно, доведеться також обладнати «Акордом» і кабінети, щоб усі судді могли працювати навіть без залів.

За тиждень в суд надходять близько 280 клопотань органів досудового слідства. Тому складати графік користування залами немає сенсу — все одно доведеться знімати справи з розгляду для розгляду невідкладних клопотань слідчими суддями.

Щодо впровадження ЄСІТС, то чомусь все відбувається в останній момент. На дві будівлі Святошинського районного суду є лише один сканер. Залишок лише цивільних справ на початок 2019 р. складає 4 тис. А ще є чимала кількість кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення. Коли та як все це відсканувати, загадка. Додаткових людських ресурсів для сканування справ у суді немає. Є питання і щодо практичної роботи з відсканованими справами. Наприклад, на стадії дослідження доказів є питання щодо перевірки оригіналів договорів, довіреностей тощо. Зрозуміло, що тут можуть бути певні зловживання з боку сторін.

У залах судових засідань досі не встановлено додаткове обладнання — ті ж комп’ютери, за допомогою яких судді мають працювати зі справами. Також питання, як будуть працювати з електронними матеріалами сторони. Чи є відповідне обладнання у адвокатів, прокурорів, звичайних громадян? До цього слід додати, що як судді, так і працівники апарату лише у загальних рисах розуміють, як працюють ЄСІТС та складові «Електронного суду». Не думаю, що буде перебільшенням сказати, що станом на середину січня 2019 р. Святошинський районний суд Києва не готовий у повній мірі ні до процедури звуко- та відеофіксації згідно зі змінами в КПК, ані до ЄСІТС.

Судді не проти ЄСІТС, але умови мають відповідати можливостям. Треба заздалегідь розуміти, чи зможе суд виконати те чи інше завдання власними силами, чи є в нього достатньо техніки та персоналу. Якщо взяти мій кабінет, то в ньому лише комп’ютер та принтер були мені надані державою, все інше — меблі, стаціонарний телефон — довелося купувати за власні гроші, бо працювати треба було терміново. Зараз нашому суду не вистачає сил на поточну діяльність, не кажучи вже про такі процеси, як сканування справ. Взагалі як суддя вважаю, що головне моє завдання — здійснення правосуддя. Не від мене залежить облаштування залів у суді. Все, що міг, суд зробив, довівши власні потреби до ТУ ДСА. На XVI з’їзді суддів у грудні керівники ДСА запевняли, що все майже готове, однак ми бачимо, що це не зовсім так.