Верховний Суд: наступний крок

Людмила Волкова,
суддя Харківського окружного адміністративного суду, член Ради суддів України

Добігає кінця процедура формування суддівського складу найвищої судової інстанції нашої держави. І допоки багато хто продовжує рефлексувати події  конкурсу, підбивати підсумки та перераховувати  перемоги та «зради», формування нової юридичної особи вже стоїть на порозі.

Ні для кого не є секретом, що самі по собі судді не можуть забезпечити функціонування суду як такого. Відправляти правосуддя  вони можуть та зобов’язані, але як робити це без установи та команди, що забезпечує її життєдіяльність?  

Мабуть, ще «вчора» необхідно було розпочати професійне обговорення та вироблення дієвих механізмів ефективного та швидкого створення нового Верховного Суду як юридичної особи.  Сьогодні фокус уваги має бути повернуто до земних  питань життєзабезпечення установи: приміщення, печатки, апарату суду, внутрішніх нормативних документів, автоматизованої системи розподілу судових справ тощо.

Перш за все на часі  — реєстрація  Верховного Суду  як юридичної особи публічного права. Ця первинна стадія ставить численні запитання, які поки що не мають впевнених та однозначних відповідей. Так, питання процедури призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату, забезпечення приміщенням, вчинення реєстраційних дій тощо потребують термінового фахового обговорення.

Відомий вислів «Кадри вирішують все» є актуальним для кожного державного органу — установи, покликаної надавати послуги населенню. І суд тут не виняток. Створення команди є ключовим етапом формування нової судової установи. Тут також можливі невеличкі камінчики, які варто красиво оминути. Мова йде, по-перше, про високоякісний склад апарату суду. По-друге, це питання порядку призначення на посади державних службовців. Чи це буде конкурс з відбору найкращих, чи дотримання усталеної позиції Верховного Суду України щодо зобов’язань держави перед працівниками ліквідованих державних органів. Спеціалістам та експертам є про що замислитися, і при тому терміново.   І це ще не кажучи про формування структури апарату суду, яка була б здатна поєднати ефективну роботу з економічною доцільністю.

Далі  — про суддів. Кулуарно обговорюється доля суддів вищих судів, що залишилися поза перемогою. І це ще один виклик, який держава має подолати гідно, відповідно до принципу верховенства права.

А що ж переможці? Аналізуючи діючий закон та перекладаючи його вимоги на реалії життя, новопризначені судді мають спершу попрацювати як менеджери. Самі по собі питання організації засідання пленуму Верховного суду, розробка проектів основних нормативних актів, їх прийняття будуть потребувати чимало часу. Часу, якого у новоствореного суду просто немає з огляду на кількість касаційних проваджень, що наразі накопичилися у вищих спеціалізованих судах. І з цим буде пов’язане життєво важливе  питання  механізму автоматизованого розподілу судових справ. У той час, коли суд буде об’єднувати під одним дахом чотири касаційні суди та велику палату, розробку Засад  автоматизованого розподілу необхідно розпочинати вже сьогодні. 

Беручи до уваги наднавантаження, яке очікує на перших суддів Верховного Суду, необхідно думати про ефективність такого судочинства.  І це не кажучи про необхідність забезпечення однакового застосування норм права судами різних юрисдикцій, формування культури прецедентних рішень при наявності на старті понад тисячі касаційних справ на кожного суддю.

Одним з перших і найважливіших питань, що постане перед новопризначеними суддями стане обрання обличчя судової влади України. А це досить непросте та надзвичайно відповідальне завдання.   Один з моїх улюблених філософів  Джон Стюарт Мілль писав: «Найкращій спосіб плекати довіру до влади — плекати довіру до певної особи у владі». Саме новообраному голові Верховного Суду випаде честь плекати й формувати гідний довіри суд.

А ще і такі, з першого погляду «технічні» питання, як, наприклад, формування науково-консультативної ради, також потребують уваги вже сьогодні. Оскільки побудова нової ефективної судової системи вимагає  реальної дієвості кожного закладеного в законі інструменту.

Тому зараз саме час професійній спільноті, непопулістським експертним колам об’єднатися, фахово обговорити та виробити шляхи пришвидшення старту ефективної роботи Верховного Суду.  Життя триває, і кожного дня, кожної миті ставить перед нами все нові та нові завдання та виклики. Це і є рух вперед до вдосконалення себе, а відповідно і світу навколо.