Строк на виконання

Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. було встановлено нові строки пред’явлення виконавчих документів до виконання у порівнянні з законом №606-XIV від 21.04.1999р.

«Новим» законом, строк пред’явлення до виконання переважної більшості виконавчих документів було збільшено з одного до трьох років.

В цьому не було б особливої проблеми для правозастосування, якби в пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII законодавець не зазначив про те, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

На мій погляд, ця норма прямо суперечить статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, законодавець порушивши принцип правової визначеності, фактично дав «зелене» світло пред’явленню до виконання виконавчих документів, строк пред’явлення яких стягувачами було пропущено.

Більш того, частина з таких виконавчих документів за заявами боржників була визнана судами такими що не підлягають виконанню, в зв’язку з пропуском строку на їх пред’явлення.

Судова практика в цьому напрямку пішла різним шляхом. Так деякі суди посилаючись на пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII визнають правомірними дії державних виконавців щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчими документами строк пред’явлення яких сплив за чинності Закону №606-XIV.

Разом з тим 30 березня 2017 у справі № 820/6376/16 колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду зазначила, що «…положення Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» в частині строків пред’явлення виконавчих документів до виконання, визначених у ч. 1 ст. 12 цього Закону, в аспекті положень пункту 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, розповсюджуються виключно на виконавчі документи видані з дня прийняття цього Закону та до набрання ним чинності, оскільки застосування поняття «набрання чинності законом» у спірних правовідносинах не може зводитись лише до визначення певної календарної дати, а повинно невід’ємно пов’язуватись із моментом прийняття відповідного закону при неухильному дотримуванні принципу незворотності дії законів у часі».

Тобто фактично суд дійшов висновку що збільшення строку на пред’явлення виконавчих документів стосується лише документів виданих у проміжок часу між ухваленням закону №1404-VIII (02.06.2016 року) та набрання ним чинності (05.10.2016 року).

До аналогічного висновку дійшов Франківський районний суд м. Львова в ухвалі від 18.05.2017 року по справі №465/7682/13-ц, а також Сихівський районний суд м. Львова в ухвалі від 17.07.2017р. по справі №2-593/11.

Вільнянський районний суд Запорізької області в ухвалі від 03.07.2017р. по справі № 314/5894/14-ц зазначив, що «..стягувачем було пропущено передбачений Законом України «Про виконавче провадження», який був чинний на час видачі виконавчого листа, річний строк пред’явлення виконавчого листа до виконання, а тому посилання скаржника на пункт 5 розділу ХІІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016р., і яким передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред’являють до виконання у строки, встановлені цим законом, є необґрунтованим, оскільки дія цього пункту не поширюється на виконавчі листи, строк пред’явлення яких до виконання було пропущено у відповідності до норм діючого на той час закону».

Практики вищих судів з цього питання на момент написання цією публікації автору, нажаль, знайти не вдалося.

Таким чином вбачається, що законодавцем в Перехідні та прикінцеві положення Закону було закладено помилкову норму, яка суперечить Конституції, порушує принцип правової визначеності та призводить до хаосу у правозастосуванні.

Вважаю що цю прикру помилку законодавцю слід виправити, і трирічний строк на пред’явлення виконавчого документа до виконання має діяти виключно для виконавчих документів виданих після набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р.

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.