Міжнародне гуманітарне право та права людини: у Верховному Суді презентували навчальний курс, відео

З початком повномасштабної російської агресії, що призвела до загибелі тисяч людей та руйнування безлічі об’єктів цивільної інфраструктури, перед Україною постало питання щодо застосування міжнародного гуманітарного права.

Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час конференції, присвяченої презентації курсу «Міжнародне гуманітарне право та права людини», розробленого проєктом Ради Європи «HELP (Освіта в галузі прав людини для юристів) для України, в тому числі під час війни».

Очільник ВС висловив вдячність зазначеному проєкту за розробку цього курсу та зауважив, що українські судді активно проходять навчання з питань, пов’язаних з особливостями застосування норм міжнародного права, і при цьому не лише поглиблюють свої знання, а й діляться з міжнародною спільнотою власним досвідом розгляду справ, пов’язаних із війною.

«Сучасні реалії вимагають застосування нових підходів. Світ має продемонструвати нетерпимість до будь-яких проявів агресії та створити дієвий інструмент для запобігання їм. Ті, хто, обіймаючи високі посади, розв’язує війну, повинні розуміти, що за це неминуче настане відповідальність. Саме тому ще у квітні 2022 року Президент України ініціював створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії рф проти України. Сподіваюся, що його створення стане не лише підсиленням норм міжнародного гуманітарного права, а й вагомим кроком на шляху до створення потужного стримуючого механізму для запобігання війнам», ­– наголосив Станіслав Кравченко.

Генеральний директор Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістос Джакумопулос зауважив, що проєкт HELP спрямований на підтримку всіх держав – членів Ради Європи в реалізації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та імплементації стандартів РЄ на національному рівні. 

Курси, розроблені HELP, дають гнучкі шляхи для набуття практичних знань. Від початку повномасштабної війни кількість українців, які стали слухачами цих курсів, збільшилася майже на 270 %. Таким чином, Україна увійшла в трійку країн, які є найактивнішими учасницями курсів.

«Новий курс є важливим для України, адже ми бачимо серйозні порушення міжнародного права з боку держави-агресора. Тому є очевидна потреба в навчанні українських суддів, прокурорів, слідчих, адвокатів, правоохоронців, науковців і студентів особливостей застосування міжнародного гуманітарного права у взаємозв’язку із правом прав людини», – зазначив Крістос Джакумопулос.  

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак акцентував, що РЄ однією з перших рішуче відреагувала на порушення міжнародного права з боку держави-агресора й напрацювала план дій для України, спрямований на підтримку демократії та прав людини у воєнний і післявоєнний період.

Нині Офіс РЄ в Україні у тісній співпраці з органами державної влади України реалізовує приблизно 30 проєктів, які необхідні для того, щоб Україна розвивалась як сучасна демократична держава, що дотримується принципу верховенства права.

Реалізація проєкту HELP, за словами Голови Офісу РЄ в Україні, є реакцією на поточні потреби українських юристів і зумовлена необхідністю підвищення їх кваліфікації в царині міжнародного гуманітарного права, яка є правовою основою для оцінки ситуації, що склалася у зв’язку з війною.

В. о. Голови відділу навчання у галузі правосуддя і прав людини Департаменту імплементації прав людини, правосуддя і стандартів правової співпраці Генерального директорату прав людини і верховенства права РЄ Ана-Марія Телбіс звернула увагу на те, що з перших днів повномасштабної війни Рада Європи вживала заходів для того, щоб підтримати Україну в реалізації її права на захист.

Зокрема, РЄ організувала проведення тематичних семінарів для українських правників, забезпечила переклад і запуск навчальних курсів, тематика яких є актуальною для України, та продовжує розробляти курси з урахуванням її нагальних потреб.

Ана-Марія Телбіс запевнила, що Рада Європи і надалі робитиме все можливе в межах свого мандату для того, щоб допомогти українським правникам, «озброївши» їх знаннями, необхідними для ведення боротьби за справедливість у юридичній площині, а також подякувала всім, хто докладає зусиль для того, щоб проєкт HELP був успішно й ефективно реалізований.

Конференція організована спільно проєктом Ради Європи «HELP (Освіта в галузі прав людини для юристів) для України, в тому числі під час війни» і Верховним Судом.

Модеруючи панельну дискусію «Роль міжнародного гуманітарного права та прав людини в Україні / Порушення міжнародного гуманітарного права в Україні»,  перший заступник керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли зауважив, що Україна, яка є жертвою агресивної війни, з перших днів повномасштабного вторгнення, та й задовго до цього, декларувала свою відданість як стандартам, принципам, правилам МГП, так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у правовідносинах, які виникали та були пов’язані з питаннями війни. Водночас, нагадав модератор, Україна вимушено відступила від певних зобов’язань, як це передбачає ст. 15 Конвенції.

За словами Расіма Бабанли, важливим є обговорення питань про зв’язок міжнародного гуманітарного права та прав людини в Україні, а також про порушення МГП і реакцію на них держави, межі, в яких мають забезпечуватися права, що стосуються порушників загальновизнаних принципів, законів, звичаїв війни, національного законодавства України на її території. Крім того, актуальним для дискусії є питання про те, як МГП та право прав людини розвиваються з урахуванням тієї емпіричної бази, яка виникає в умовах повномасштабного вторгнення.

Суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Галина Крет наголосила, що розпочата у 2014 році збройна агресія рф проти України, яка згодом переросла в повномасштабну війну,  поставила перед українськими юристами виклики щодо ознайомлення з міжнародним гуманітарним правом і міжнародним правом прав людини. І цей процес супроводжується труднощами в застосуванні норм як матеріального, так і процесуального права.

Зокрема, суддя вказала, що під час розгляду справ щодо воєнних злочинів виникають проблеми із застосуванням міжнародних нормативно-правових актів і кваліфікації злочинів, передбачених МГП, а також із повідомленням обвинувачених осіб у заочному судовому провадженні (in absentia) та забезпеченням ефективного захисту таких осіб. Тому, на переконання Галини Крет, змістовний і логічно побудований презентований курс, безумовно, сприятиме підвищенню якості вироків у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів і буде корисним для слідчих, прокурорів, адвокатів та суддів.

Начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Юрій Бєлоусов розповів про те, як Україна, активно залучаючи інші країни до процесу переслідування воєнних злочинів, вносить зміни у традиційні підходи до такого переслідування. Завдяки цьому Україна, так би мовити, збільшує «парасольку правосуддя»: нині приблизно 20 країн розпочали власні розслідування, і коло цих країн розширюється. На переконання спікера, чим більшою буде кількість таких країн, тим краще для України як із політичного (таким чином відбувається підтвердження факту вчинення воєнних злочинів), так і з юридичного боку (через неможливість залучення INTERPOL до розслідування міжнародних злочинів (зокрема, йдеться про оголошення потенційних воєнних злочинців у міжнародний розшук) Україна заручається підтримкою в цьому процесі інших країн у рамках двосторонніх угод).

Як зауважила у відеозверненні голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, росія цілеспрямовано використовує воєнні злочини як метод ведення війни. У зв’язку із цим Україна і світ зіткнулися з прогалиною відповідальності, адже наразі немає жодного міжнародного суду, який міг би  притягнути вище керівництво держави-агресора до відповідальності. Тож, за словами Олександри Матвійчук, трибунал щодо злочину агресії рф проти України потрібно створити вже зараз, а також розробити стратегію, щоб усі, хто постраждав від війни, мали шанс на справедливість.

Під час панельної дискусії «Впровадження курсу HELP "Міжнародне гуманітарне право та права людини" в Україні» директорка Тренінгового центру прокурорів України Олеся Отраднова зауважила, що з 2014 по 2022 рік питаннями МГП займалася невелика кількість прокурорів, здебільшого це були представники прокуратур Донецької, Луганської областей та АРК Крим. Після повномасштабного вторгнення з воєнними злочинами зіштовхнулася відразу велика кількість областей – Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, – і прокурорам довелося оперативно опановувати питання, пов’язані з МГП. За словами доповідачки, родзинкою курсу HELP є поєднання двох тем, до яких дотичні всі прокурори, тому Тренінговий центр прокурорів України буде його застосовувати.

Головний науковий співробітник відділу організації наукової роботи Львівського державного університету внутрішніх справ, член НКР при ВС Ірина Гловюк акцентувала, що курс HELP дуже актуальний, адже питання співвідношення МГП і міжнародного права прав людини і в науковій доктрині, і на практиці є складним. На її переконання, цей курс задовольнить попит правників, у тому числі адвокатів, на інформацію щодо міжнародно визнаних, уніфікованих підходів у сфері МГП.

Голова Координаційного центру з надання правової допомоги  Олександр Баранов наголосив на тому, що сьогодні важливо підвищувати спроможність захисників здійснювати ефективний захист у справах щодо воєнних злочинів. Курс HELP – одна з можливостей для адвокатів ознайомитися, поглибити знання з МГП, а в результаті – здійснювати ефективний захист, забезпечити право на справедливий суд.

Заступник начальника відділу тренерів (викладачів) НШС України Тамара Закревська зазначила, що презентований курс є унікальним, адже в ньому зіставлено дві важливі галузі: міжнародне гуманітарне право та міжнародне право прав людини. Як повідомила доповідачка, МГП – це один із ключових аспектів суддівського навчання в реаліях воєнного стану. Також вона зазначила, що за підтримки USAID розроблено комплексний план підготовки щодо підвищення кваліфікації суддів під час розгляду справ щодо воєнних злочинів.

Про досвід упровадження в студентську освітню програму навчальних курсів від проєкту Ради Європи «HELP (освіта в галузі прав людини для юристів) для України, в тому числі під час війни» розповіла проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) КНУ імені Тараса Шевченка Ксенія Смирнова. Вона акцентувала, що це є прикладом гармонійного поєднання науково-практичного викладацького складника з додатковим матеріалом для заглиблення в аспекти, наприклад, МГП, що позитивно впливає на формування майбутніх спеціалістів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.