У воєнний час, коли умови складні, важливо мати можливість належно розпоряджатися своїм майном і вирішувати юридичні питання. Одним із таких способів є оформлення заповіту та довіреності. Для військовослужбовців, які перебувають у районах, де відсутні нотаріуси або посадові особи органів місцевого самоврядування, уповноважені на вчинення нотаріальних дій, закон передбачає можливість посвідчення цих документів без участі нотаріуса. Про це розповіло Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в Одесі.
Згідно зі статтею 1252 Цивільного кодексу України, а також законами «Про нотаріат» та Постановами Кабінету Міністрів України, заповіти та довіреності можуть бути посвідчені без нотаріуса за участю командирів військових частин, керівників інших військових формувань та правоохоронних органів, а також уповноважених ними осіб. Це стосується військовослужбовців Збройних Сил України, бійців інших формувань і представників органів цивільного захисту, які беруть участь у забезпеченні оборони.
Як оформити заповіт чи довіреність
Для посвідчення заповіту або довіреності військовий має надати документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, закордонний паспорт, посвідку на проживання тощо). Подання документів, які підтверджують право власності на майно заповідача, не вимагається.
Командир зобов’язаний:
Заповіти й довіреності підписуються заповідачем або довірителем у присутності посадової особи.
Посвідчення заповітів і довіреностей командирами здійснюється безкоштовно – військовослужбовці звільняються від сплати коштів за реєстрацію таких документів, а також за додаткові платні послуги правового та технічного характеру.
Довіреність – це письмовий документ, яким одна особа уповноважує іншу на представництво перед третіми особами. Довіреність може бути надана довірителем безпосередньо третій особі (ч. 3 ст. 244 ЦК України, п. 25 Порядку).
Командири не мають права посвідчувати довіреності на право розпорядження нерухомістю та на управління та розпорядження цінними паперами, корпоративними правами.
У довіреності має бути чітко визначено юридичні дії, на які уповноважений представник.
Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті (ст. 1233 ЦК України, п. 15 Порядку). Заповіт посвідчується лише в присутності заповідача та свідків. Складається письмово із зазначенням місця та часу його складення, дати народження заповідача й підписується ним особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Майно може бути заповідане лише у власність. Заповідач може зобов’язати спадкоємця надати іншій особі право користування спадковим майном або його частиною. Також у заповіті можуть бути передбачені умови для спадкоємців (наприклад, проживання в певному місці, народження дитини чи здобуття освіти тощо) або немайнові розпорядження (наприклад щодо особистих документів чи благодійної діяльності тощо). Умова заповіту є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.
Якщо заповіт чи довіреність складено неправильно або з порушенням законодавства, командир пропонує скласти новий документ. Якщо командир відмовляється посвідчити документ, він зобов’язаний письмово обґрунтувати причину, а військовий має право оскаржити цю відмову в суді.
Після посвідчення командиром довіреності чи заповіту військовослужбовця є обов’язковий алгоритм дій:
Якщо військовослужбовець під час ротації чи відпустки має змогу звернутися до нотаріуса або посадової особи органу місцевого самоврядування, він може скористатися цим правом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.