Які нормативно-правові акти підлягають державній реєстрації — роз’яснення

07:36, 11 листопада 2024
Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до міжрегіонального управління Міністерства юстиції суб’єктами нормотворення регулюється Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади.
Які нормативно-правові акти підлягають державній реєстрації — роз’яснення
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції нагадало, які нормативно-правові акти підлягають державній реєстрації.

Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до міжрегіонального управління Міністерства юстиції суб’єктами нормотворення, якими є місцеві державні адміністрації та їх структурні підрозділи, регулюється Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 (далі – Положення).

Так, Положення визначає, що такими актами є:

  1. ті, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб;
  2. ті, які встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;
  3. ті, які мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.

Разом з нормативно-правовим актом до Міжрегіонального управління подаються:

1) пояснювальна записка за формою, визначеною у додатку 4 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1285);

2) порівняльна таблиця за формою, визначеною у додатку 7 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1285);  

3) документи про зовнішнє погодження та/або погодження за вмовчанням нормативно-правового акта із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності;

4) рішення Державної регуляторної служби України про погодження проекту регуляторного акта (за необхідності);

5) довідка щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) за формою, визначеною в додатку 1 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950;

6) висновок Міністерства цифрової трансформації України про проведення цифрової експертизи (у випадку, якщо проект нормативно-правового акта стосується питань інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, електронної демократії, надання адміністративних послуг або цифрового розвитку);

7) висновок про проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта за формою, визначеною у додатку 2 до Порядку проведення гендерно-правової експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 “Питання проведення гендерно-правової експертизи”.

8)повідомлення про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців (якщо на державну реєстрацію подається нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери);

9) повідомлення про позицію Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю та їх спілок (якщо на державну реєстрацію подається нормативно-правовий акт з питань, що стосуються осіб з інвалідністю).

 Крім того, виданий нормативно-правовий акт має відповідати законодавству про мови та положенням інших актів законодавства.

Прийнятий нормативно-правовий акт повинен бути надісланий до Міжрегіонального управління у триденний строк з дня його прийняття.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду