Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповів, в інтерв’ю «The Washington Post» що після перемоги хотів би подорожувати чи написати книгу, хоча усвідомлює, що буде займатися посиленням армії, щоб більше жоден ворог не міг напасти на Україну.
За сім місяців до того, як колони російських танків пронеслися через північні, південні та східні кордони України, Залужний розглядав можливість переходу до цивільного життя. Коли Президент Володимир Зеленський подзвонив і запропонував йому очолити Збройні сили України, Залужний швидко відмовився від ідеї піти у відставку.
Серед перших справ, які він зробив, був ремонт свого нового офісу. Залужний завжди боявся відвідувати там попередніх командирів. Кожен час нагадував йому те, що він найбільше зневажав у спадщині радянської армії — «те, що будь-який командир, який займав його посаду, був фактично феодалом над своїми підлеглими», — сказав він. Це точно відображало те, що він хотів змінити в українській армії.
«Ці стіни були просочені цим», – сказав Залужний. «Коли ти прийшов сюди, ти відразу зрозумів, що було помилкою народитися, було помилкою прийти сюди».
Кабінет Залужного тепер стоїть окремо — простий і сучасний, з великою книжковою полицею, де Залужний ховає свою колекцію книг.
Зміни стосувалися не естетики, а скоріше для того, щоб місце та людина в ньому відчували себе більш доступними. Замість того, щоб керувати «залізною рукою», Залужний сказав, що він часто просить про допомогу — і не лише у власного кола генералів. Навіть зараз бійці на передовій часто можуть напряму зв’язатися із Залужним через соцмережі.
Спробу Залужного змінити культуру можна побачити й на полі бою. Роки навчання та поглиблення зв’язків із силами НАТО зробили українські сили спритнішими за російські у цій війні. Командири нижчого рівня на місцях часто відчувають себе уповноваженими швидко приймати рішення, а не бігати за кожним викликом вгору по ланцюгу командування.
Військові, як і раніше, вимагають суворого порядку та дисципліни, зазначив Залужний. Він може бути суворим і вимогливим, але «я не знущаюся над людьми, не пригнічую їх, не принижую».
Щодо власного майбутнього після війни, Залужний розповів, що можливо, він візьме відпустку.
«Але як каже моя дружина: «Добре, три дні. Що далі?», — сказав він зі сміхом. Він припустив, що може написати книгу. Також хотів би подорожувати.
Але Залужний розраховує, що й після війни він буде зайнятий. Його концепція перемоги — це більше, ніж просто відновлення повної територіальної цілісності України.
«Перемога буде тоді, коли ми матимемо армію — може, навіть не малу, — яка гарантуватиме безпеку дітей, які зараз їздять у колясках, щоб вони росли, знаючи, що такого більше не повториться», — сказав Залужний. «І це колосальний обсяг роботи. Треба починати зараз».
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.