Звільнення працівників після руйнування підприємства: у Держпраці повідомили, які дії роботодавця

23:59, 12 листопада 2022
Трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадку неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Звільнення працівників після руйнування підприємства: у Держпраці повідомили, які дії роботодавця
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У Східному міжрегіональному управліннi Державної служби України з питань праці надали консультативну допомогу директору підприємства з Маріуполя щодо звільнення працівників після руйнування підприємства. 

За консультацією звернувся пан Артем, директор ТОВ «Б». Виробничі потужності підприємства (ангари, обладнання, інструмент) залишилися на території Маріуполя, точніше після авіаударів все зруйновано. У трудових відносинах з підприємством до війни знаходилося 39 осіб, сьогодні – 8 працівників. Роботою їх  забезпечити неможливо. Пан Артем вирішив звільнити працівників за пунктом 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.

«Відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (норма діє з 19 липня 2022 року, далі – КЗпП України) трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадку неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Обов’язковою умовою для звільнення за цією підставою має бути обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Верховний суд у постанові від 17.01.2019 № 708/254/18 зазначив, що згідно з положеннями статті 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру. Верховний Суд дійшов висновку, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з вимогами статті 349 ЦК Украйни, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Розірвання трудового договору відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 КЗпП України  не вимагає дотримання положень частини третьої статті 40 Кодексу, але проводиться лише в тому випадку, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Одночасно, вважаємо за доцільне роботодавцеві з метою мінімізації в майбутньому конфліктів та трудових спорів перед прийняттям рішення щодо застосування зазначеної норми забезпечити проведення консультацій з представниками працівників (у Вашому випадку – щодо неможливості забезпечення в подальшому роботою внаслідок знищення майна та потужностей)», — пояснили у Держпраці. 

Раніше ми писали, як оформити відсутність на роботі працівника, який здійснює волонтерську діяльність.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Ростислав Москаль
    Ростислав Москаль
    суддя Львівського окружного адміністративного суду
  • Сергій Бурлаков
    Сергій Бурлаков
    член Вищої ради правосуддя, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Олена Петренко
    Олена Петренко
    суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду
  • Юлія Філонова
    Юлія Філонова
    суддя Сумського апеляційного суду