Мінфін заявив, що законопроект про адміністрування податківцями реєстру банківських рахунків та сейфів громадян розроблявся спільно з Єврокомісією

Якщо Верховна Рада ухвалить урядовий законопроект про покладення на Податкову службу задачі з адміністрування нового реєстру банківських рахунків громадян та індивідуальних банківських сейфів, то Україна зможе отримувати подальше фінансування з боку іноземних донорів. Це пояснило Міністерство фінансів України.

Там наголосили, що резонансний законопроект стосовно наділення податкової новими функціями був розроблений спільно з Генеральним директоратом з питань фінансової стабільності Єврокомісії (DG FISMA).

«Прийняття Верховною Радою цього закону також сприятиме імплементації в національне законодавство вимог міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму, виконанню умов для отримання Україною членства в ЄС, отриманню позитивної оцінки MONEYVAL щодо ефективного впровадження рекомендацій FATF та позитивно вплине на подальші рішення міжнародних партнерів стосовно виділення фінансової підтримки Україні», підкреслили у Мінфіні.

Законопроектом передбачено, що Державна податкова служба (ДПС) стане адміністратором Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб.

Створення цього нового Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб передбачає, що до нього будуть вноситись відомості:

• дата відкриття і закриття банківського рахунку, рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку чи електронного гаманця; 
• вид та номер рахунку, що містить номер IBAN;
• ПІБ власника рахунку, індивідуального банківського сейфа;
• дані про установу, в якій відкритий рахунок чи сейф; 
• номер та дата договору про надання індивідуального банківського сейфа (дату початку та строк дії, дату припинення договору, дані про осіб, які мають доступ до індивідуального банківського сейфа згідно з цим договором).

Водночас, як зазначили у Мінфіні, в законопроекті зафіксовано, що до зазначеного реєстру не передаються відомості про рух і залишки коштів за рахунками громадян та про вміст сейфа. Також в уряді натякнули, що адміністрування податковою цього реєстру не буде означати, що податківці відразу перевірятимуть законність отримання коштів.

Втім, слід зазначити, що вимоги МВФ передбачають необхідність забезпечення позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків.

Крім того законопроект передбачає:

• створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень за адмініструванням  ДПС;
• удосконалення процедури верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та механізму застосування заходів впливу за неподання, несвоєчасне подання, подання завідомо недостовірних відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юрособи до Єдиного державного реєстру;
• впровадження санкцій за порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері фінмоніторингу;
• створення механізму викривачів у сфері фінмоніторингу та їх захисту;
• розширення переліку спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу – з метою удосконалення контролю відмивання грошей та інших незаконних фінансових операцій, запропоновано розширити перелік тих, хто зобов'язаний звітувати про підозрілі транзакції, а саме: додати довірчих власників трастів і торговців культурними цінностями, які проводять операції через «вільні порти», якщо сума перевищує 400 тисяч грн;
• недопущення до управління і контролю за спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу злочинців або їх співучасників (спільників).

Слід нагадати, що оновлений Меморандум з МВФ також передбачає створення відповідного реєстру рахунків і надання податковій службі доступу до банківської таємниці.

Так, українська сторона у документах з МВФ зобов’язалася посилювати мобілізацію доходів шляхом реформи спрощеної системи оподаткування (ССО) з метою обмеження сфери застосування.

Реформа системи спрощеного оподаткування буде спрямована на мінімізацію можливостей для середнього та великого бізнесу легально уникати сплати податків або приховувати від оподаткування обсяги реалізації товарів та послуг, у тому числі товарів нелегально ввезених чи вироблених, а також на те, щоб зробити економічно недоцільним використання системи спрощеного оподаткування для переведення правової бази трудових відносин у цивільно-правову площину.

Як зазначено у Національній стратегії доходів, реформи ПДФО та ССО потребують адміністративних реформ, а також перегляду Мінфіном у співпраці з НБУ, за технічної допомоги МВФ та інших міжнародних партнерів питання розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків.

Також Україна зобов’язалася перед МВФ розробити зміни до законодавства щодо запровадження вимог до звітності операторів цифрових платформ та міжнародного обміну даними відповідно до Директиви Ради ЄС DAC 7 / Типових правил звітності ОЕСР, які дозволять ДПС отримувати від операторів цифрових платформ та міжнародних органів дані про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації приватного підприємництва чи з використання спрощеної системи оподаткування.

Це сприятиме суттєвому розширенню бази оподаткування за рахунок включення до неї фізичних осіб, доходи яких наразі не оподатковуються.

Цей захід сприятиме мобілізації доходів та гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС та стандартами ОЕСР, а також стане першим кроком до реформування системи оподаткування шляхом запровадження ДПС нових цифрових інструментів контролю.

«Ми подамо відповідні законодавчі зміни до парламенту до кінця квітня 2025 року (структурний маяк, кінець квітня 2025 року).

Як передбачено НСД, у 2025 році ми подамо законодавчі зміни до КМУ для впровадження правил боротьби з практиками ухилення від сплати податків, які враховують вимоги Директиви ЄС щодо протидії ухиленню від сплати податків та найкращі міжнародні практики запобігання ухиленню від сплати податків і забезпечують ефективний захист податкової бази від розмивання та виведення прибутку з-під оподаткування», зазначає українська сторона.

Також Україна зобов’язалася до кінця вересня 2025 року підготувати зміни до законодавства, спрямовані на приведення банківської таємниці та розкриття інформації у відповідність до Директиви 2013+36/ЄС (CRD IV).

Як писала «Судово-юридична газета», уряд схвалив законопроект щодо забезпечення відповідності актам права ЄС та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це є обов’язковою умовою для забезпечення подання офіційної заявки на приєднання України до SEPA, що дозволить громадянам та бізнесу здійснювати перекази у євро між європейськими країнами без додаткових комісій.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.