18 травня 2017 р. судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України винесла постанову №5-79кс(15)17 по справі про перегляд ухвали суду касаційної інстанції.
У матеріалах кримінального провадження йдеться, що, будучи співробітником правоохоронних органів, у вільний від роботи час Засуджений побив невстановлену слідством особу. При цьому він знаходився в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушував громадський порядок і надав фізичний опір двом громадянам, які спробували припинити його хуліганські дії. В результаті бійки Засуджений завдав одній з осіб, що його затримали, тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У лютому 2016 року суд першої інстанції засудив порушника за ч. 1 ст. 122 (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження), ч. 3 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу (КК), засудивши його за сукупністю злочинів до позбавлення волі строком на 4 р.
На підставі ст. 75 КК засуджений був звільнений від відбування основного покарання з випробувальним терміном 3 р. Засуджений оскаржив вирок в суді апеляційної інстанції, який залишив первісний вердикт без змін.
У грудні 2016 колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) відхилила касаційну скаргу засудженого. Суд порахував безпідставними його доводи про те, що потерпілі відмовилися від своїх заяв і кримінальне провадження підлягало закриттю. Було зазначено, що злочин відбувалося засудженим при обтяжуючих обставинах, а саме в стані алкогольного сп'яніння, і вирок, і визначення попередніх інстанцій залишено в силі.
Отримавши вердикт ВССУ, засуджений звернувся до ВСУ. Аргументуючи свою позицію, він послався на визначення ВССУ від 19 січня 2016 року, а також на постанову ВСУ №5-132кс15, де йдеться про обтяжуючі обставини.
Вивчивши матеріали справи, судова палата у кримінальних справах ВСУ зазначила, що предметом розгляду даної справи є дотримання судом касаційної інстанції висновку про застосування норми права, викладеної в постанові ВСУ №5-132кс15. Серед іншого в даному документі міститься висновок про те, що для визнання кримінального провадження, що здійснюється у формі приватного обвинувачення, передбачені в ст. 477 Кримінального процесуального кодексу не поширюється на передбачені ч. 1 ст. 67 КК обставини, які обтяжують покарання.
Розглядаючи касаційну заяву засудженого, ВССУ прийшов до висновку про те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК, було скоєно при обтяжуючих обставинах, а саме в стані алкогольного сп'яніння, і підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою потерпілих від своїх заяв не було. Така позиція, на думку ВСУ, є помилковою і не відповідає зазначеному вище висновку про правозастосування норми ст. 477 КПК.
З огляду на викладене, ВСУ скасував ухвалу касаційної інстанції і направив справу на новий розгляд до ВССУ.
З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.