Перший сенат Конституційного Суду України 10 травня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Євстіфеєва Микити Ігоровича щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
«Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та підстави для відкриття конституційного провадження.
Як зазначила суддя-доповідач, Микита Євстіфеєв звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого не підлягають касаційному оскарженню:
„2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке. У червні 2021 року заявник звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України, у якому просив стягнути на його користь 59 257 грн шкоди, завданої неконституційним правовим актом.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовили. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Микита Євстіфеєв оскаржив їх у касаційному порядку. Однак Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою, керуючись приписами пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу.
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу суперечить частині першій статті 8, частині третій статті 22, частині першій статті 24 Конституції України з огляду на те, що:
– „встановлення законодавцем обмежень касаційного оскарження судових рішень залежно від предмету спору та ціни позову було звуженням змісту та обсягу конституційного права на касаційне оскарження судових рішень“;
– „законодавець запровадив дискримінаційне правове регулювання, обмеживши доступ до суду касаційної інстанції залежно від обставин, які не є релевантними меті цих обмежень“;
– „формулювання підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах не відповідає вимогам правової визначеності“.
Суддя-доповідач повідомила, що на розгляді Другого сенату Суду знаходяться три справи з аналогічним предметом.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Перший сенат перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Микита Євстіфеєв та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін», - розповіли у відділі комунікацій КСУ та правового моніторингу.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.