Створення підкомітету з прав людини має врегулювати питання невиконання рішень ЄСПЛ

Основне завдання створеного підкомітету з питань виконання рішень ЄСПЛ — це забезпечення прийняття законопроектів, які насправді будуть вирішувати питання загального характеру, відмічені в рішеннях ЄСПЛ щодо України.

Про це заявив Руслан Сидорович, член Комітету ВР з питань правової політики і правосуддя, член Ради з питань судової реформи.

Як розповів Руслан Сидорович, в кінці минулої парламентської сесії вперше за 26 років української незалежності за його ініціативою і ініціативою ряду його колег у Верховній Раді було створено підкомітет з виконання рішень Європейського суду з прав людини.

«Очолити цей підкомітет, за рішенням оргкомітету, довірено мені. Я вважаю, що це велика честь. І перш за все, хочу пояснити, чому це є настільки важливим. Вже давно до предмету відання нашого комітету (політики права і правосуддя) віднесена така функція як перевірка законопроектів. Зазначу, ми займаємося перевіркою всіх законопроектів, які розглядаються українським парламентом на предмет відповідності Конституції. Згідно ст. 22 основного закону, права і свободи, якими наділені громадяни України та особи, які проживають на території нашої країни-не є вичерпними (ті, що передбачені Конституцією). Зокрема вони додатково гарантуються і Європейською конвенцією з захисту прав людини, яка ратифікована в Україні у 1997 році. Тому дуже важливо щоб ми, розглядаючи усі законопроекти зіставляли на скільки вони взаємодіють з Конвенцією, і на скільки вони відповідають тим діям загального характеру, які стосуються України в рішеннях ЄСПЛ, винесених проти України», — підкреслив парламентарій.

Руслан Сидорович зазначив, що Україна, на жаль, займає друге місце в Раді Європи за кількістю звернень громадян та винесених рішень, і це звичайно дуже сумна і небезпечна статистика. Адже вона говорить про те, що права і свободи людини в Україні порушуються систематично.

«Нагадаю, що рішення Європейського суду з прав людини, які виносяться, вміщають в себе дві складові: індивідуальний характер (який складається зі справедливої сатисфакції за порушення правил, і відповідно, дій, які зобов'язаний виконувати держава на відновлення порушених прав конкретної особи, яка звернулася в ЄСПЛ) і з дій загального характеру. Що таке дії загального характеру? Це дії, які держава зобов'язана виконати, для того, щоб припинити систематичне порушення прав людини. До одного з найбільш глобальних і систематичних порушень прав людини, які допускаються у нас в Україні, можна віднести не виконання судових рішень.

«Адже на практиці виходить абсолютно абсурдна ситуація, коли українці, отримуючи позитивне рішення ЄСПЛ потім не можуть його виконати в Україні. А адже це стосується не тільки рішень національних судів, а й рішень ЄСПЛ!», — обурився Руслан Сидорович.

На його думку, безумовно, ситуацію, що склалася необхідно вирішувати, але повертаючись до заходів загального характеру, хочу відзначити наступне: нас, парламент, як законодавчий орган, першочергово цікавлять дії загального характеру, так як в основному, проблематика їх полягає у прийнятті нових законів або зміні існуючих. Тобто, ті порушення, на які вказує ЄСПЛ у своїх рішеннях, вони стосуються неналежного законодавчого врегулювання або відсутність такого, що дозволяло б належним чином захищати права і свободи людини і громадянина.

На превеликий жаль, уповноважений по виконанню рішень ЄСПЛ не володіє, в даний момент, вичерпним переліком дій загального характеру. Це і погано. Адже не володіючи таким вичерпним переліком, ми не можемо розуміти, а що саме Україна повинна виконати? Ми провели комітетські слухання, у яких брав участь урядовий уповноважений Іван Ліщина, і представник Департаменту з виконання рішень ЄСПЛ ради Європи Павло Пушкар, представники судової влади і різних громадських організацій, представники прокуратури, на яких в цілому, було в загальних рисах окреслено основний блок питань, які необхідно вирішувати.

За період восьмої сесії парламенту, був тільки один єдиний законопроект, який виносився на виконання рішень ЄСПЛ щодо заходу загального характеру, це справа «Вініамін Тимошенко проти України», яка стосувалася заборони на проведення страйків.

«Разом з тим, в одному з пунктів законопроекту, на мій погляд, було дуже нечітко викладено певні формулювання, які стосувалися можливих повноважень щодо обмеження права на проведення страйків, що як на мене, явно склало б загрозу, оскільки з одного боку, ми вводимо скасування на заборону, а з іншого-вводимо не зрозумілу процедуру на заборону. І тут ми могли б порушувати таку складову верховенства права як правова визначеність, що в свою чергу могло б заборонити в майбутньому зняти таке рішення з моніторингу Ради Європи. Цей приклад я навів для того, щоб показати, що нам важливо мати не тільки цей перелік заходів загального характеру, а й разом з Радою Європи чітко розуміти ті вимоги, які висуваються до зміни в правовому регулюванні для того, щоб не тільки назва законопроекту відповідала тим вимогам, які висуваються Радою Європи, а й їх змістовне наповнення. В цьому ми і бачимо основне завдання роботи нашого підкомітету з питань виконання рішень ЄСПЛ — це забезпечити прийняття законопроектів, які насправді будуть вирішувати ті заходи загального характеру, які відзначені в рішеннях ЄСПЛ проти України.

Раніше Руслан Сидорович висловив думку, що реформа виконавчої служби ризикує бути похованою.

Нагадаємо, в ЄСПЛ значно зменшилася кількість позовів українців.