Постановою ВР України від 12.09.2017 року по справі №21-3078а16 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено заяву позивача та скасовано рішення касаційної інстанції із залишенням в силі рішення попередніх судових інстанцій.
Позивач звернувся до суду про скасування рішення в зв'язку з донарахуванням ДПІ податкового зобов'язання за платежем «орендна плата юридичних осіб». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на земельній ділянці, яка була передана йому в оренду, споруджено будинок, який введено в експлуатацію і знаходиться в спільній власності кількох осіб. Вказавши, що в результаті відчуження ним частини нерухомого майна право користування земельною ділянкою, пропорційно частці права власності на об'єкт нерухомого майна, перейшло до третіх осіб, в зв'язку з чим позивач не зобов'язаний сплачувати орендну плату за ту частину земельної ділянки, використання якої припинено.
При розгляді справи було встановлено, що, за даними державного земельного кадастру, на підставі договору оренди, користувачем земельної ділянки за вищевказаною адресою є позивач. Також що, починаючи з 2003 року позивач неодноразово звертався до Київської міської державної адміністрації з метою розподілу земельної ділянки між новими власниками об'єкта нерухомості та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, проте це питання на час суперечки не вирішене.
Зокрема, суд касаційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку про правомірність рішення, посилаючись на те, що перехід права власності на майно до іншої особи не звільняє орендаря земельної ділянки від обов'язку зі сплати орендної плати за нього на підставі відповідного договору оренди. Тільки після внесення змін до підписаного з позивачем договору оренди в частині зміни розміру земельної ділянки або підписання нового договору оренди земельної ділянки пропорційно частці нежитлових приміщень, що належать позивачеві на праві власності, розмір орендної плати буде змінений.
Однак з висновком касаційної інстанції суд не погодився. Провівши правовий аналіз матеріальних норм права як ПК, так і ЗК в сфері земельних правовідносин, суд зазначив, що якщо певна фізична або юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, розташовану на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих же умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. І прийшов до висновку, що до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок по сплаті податку за земельну ділянку, на якій розташоване придбане ним майно.
Отже, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про протиправність рішення і його скасування, оскільки в період, за який проведено перевірку, нежитлові приміщення перебували в колективній власності кількох юридичних осіб, право власності яких було зареєстровано в установленому законодавством порядку. Тому після відчуження частини об'єкта нерухомості і його реєстрації в БТІ за іншими особами позивач не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої не є.
З повним текстом судового постанови можна ознайомитися за посиланням.