Конкурс до Верховного Суду: співбесіди з конкурсантами. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ

До закінчення пленарних засідань Вищої кваліфкомісії суддів, в ході яких вона долає негативні висновки Громадської ради доброчесності щодо кандидатів до Верховного Суду, залишаються лічені дні. Потім підуть визначення рейтингу кандидатів і надання переможцям рекомендацій до призначення, а потім слово буде тільки за Вищою радою правосуддя.

Сьогодні, 7 липня, Вища кваліфкомісія суддів буде долати негативний висновок ГРД щодо шести кандидатів в новий Верховний Суд. Серед них: суддя Верховного Суду Михайло Гриців (співбесіду проходив 15 травня), суддя ВССУ Олександр Єлфімов (співбесіду проходив 21 квітня), суддя ВАСУ Яна Іваненко (співбесіда була 24 квітня), суддя ВАСУ Лариса Мороз (співбесіда пройшла 17 травня), суддя Верховного суду Ярослав Романюк (проходив співбесіду 17 травня), суддя ВАСУ Микола Сірош (співбесіду пройшов 24 квітня).

З них четверо — Михайло Гриців, Микола Сірош, Яна Іваненко і Лариса Мороз — претендують до Касаційного адміністративного суду ВС, який буде відповідати за розгляд позовів до суб'єктів владних повноважень, включаючи справи про встановлення ЦВК результатів виборів, справи щодо дій Верховної Ради, президента, вищої ради правосуддя, вищої кваліфікаційної комісії суддів, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та ін.

Відзначимо, що сьогодні кандидати заходять в будівлю ВККС через чорний вхід, а п'ятий поверх, де проводять співбесіди, закритий для відвідувачів.

Хто проходить далі в конкурсі до Верховного Суду, читайте за посиланням.

16:20 Наступний кандидат — Ярослав Романюк, претендент на зайняття посади судді Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.

8 липня 2005 року обраний суддею Верховного Суду України, а з 17 травня 2013 року — є головою Верховного Суду України.

18 травня ГРД одноголосно прийняв негативний висновок щодо кандидата. Зокрема, в 2008 році Марія Бочан звернулася до Верховного Суду України з вимогою переглянути її справу відповідно до рішення ЄСПЛ. Їй було відмовлено. Марія Бочан повторно звернулася до ЄСПЛ, який у своєму рішенні констатував грубе свавілля українських судів і порушення права людини на справедливий суд.

Кандидат також, на думку ГРД, протидіяв проведенню судової реформи, про що свідчить звернення ВСУ до Конституційного Суду України із заявою про неконституційність закону про судоустрій і статус суддів, що передбачає конкурсний відбір суддів нового Верховного Суду.

ГРД також привернув увагу стиль життя дочки кандидата, який, на думку Ради, не відповідає рівню її доходів. Заробивши за час своєї трудової діяльності тільки 260 тис. грн, вона проживає у власній однокімнатній квартирі на Печерському узвозі в Києві. Офіційно житло було подаровано сестрою кандидата, яка при цьому є львівською вчителькою. Також дочка кандидата володіла елітним автомобілем Land Rover.

Ще один факт значиться у висновку ГРД — про нібито кримінальне провадження, яке ведеться під процесуальним керівництвом Генпрокуратури, щодо Центру незалежного оцінювання, який завищував результати окремим особам, де є прізвище Романюк з ініціалами, співпадаючими з ініціалами дочки кандидата.

Кандидат в своїх поясненнях повідомив, що, на жаль, не надав належного значення обставинам справи, яка потім розглядалася ЄСПЛ, повністю довірившись думці судді-доповідача.

З приводу брифінгу 17 січня 2014 року, то факти були такі. В кінці 2013 року Україною прокотилися дивні смерті суддів. У грудні 2013 року Рада суддів України звернулася до Верховної Ради з проханням посилити захист суддів. Ці пропозиції приймалися 16 січня 2014 року в пакеті з дев'ятьма іншими законодавчими актами. На брифінгу Ярослав Романюк коментував тільки норми щодо посилення незалежності суддів.

Повідомлення ГРД про протидію ВСУ судову реформу не відповідає дійсності. ВСУ завжди діє в рамках наданих йому повноважень. ВСУ неодноразово звертається з конституційними поданнями, в яких ставить під сумнів окремі дії влади.

Щодо доньки, то вона, за твердженням кандидата, здобула вищу освіту на платній основі, тому підозри у незаконному коригуванні її результатів ЗНО вважає необґрунтованим.

Квартира доньки була куплена після продажу спадщини батьків у Львові, а машина — після продажу трикімнатної львівської квартири самого кандидата.

До речі, в грудні 2014 року автомобіль був вкрадений і до сих пір знаходиться в розшуку.

Ярослав Романюк також звернув увагу комісії, що за час своєї суддівської діяльності, не нажив ні заміських будинків, ні іншого елітного майна. Проживає в однокімнатній квартирі.

За підсумками обговорення ВККС прийняла рішення визнати Ярослава Романюка здатним здійснювати правосуддя в складі ВС. Таке рішення набрало необхідні 11 голосів.

15:00 Наступний кандидат — Лариса Мороз, претендент на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду. Працює суддею з 1996 року, а на посаді судді Вищого адміністративного суду України — з 2009 року.

10 травня ГРД надав до комісії негативний висновок по кандидату. Йому докоряли в тому, що в декларації не вказано дохід від відчуження нерухомого майна, що дісталося у спадок. Також в декларації були відсутні згадки про право сина кандидата користуватися автотранспортними засобами, що належать колишньому чоловікові кандидата.

Крім цього, суддя Лариса Мороз головувала в колегії, яка 11 лютого 2016 року визнала незаконним і скасувала рішення суду першої інстанції про відсторонення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Решетняка Миколу Олександровича, підозрюваного ГПУ в прийнятті завідомо неправосудного рішення (зокрема, про обрання найбільш суворих заходів учасникам євромайдану).

Таким же чином було скасовано подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Оболонського районного суду міста Києва Юлії Швачач.

Кандидат зазначив, що дохід від відчуження нерухомого майна був позначений в декларації, але помилково в іншій графі. Кандидат також заперечила, що не може знати про всі відносини свого дорослого сина з колишнім чоловіком.

Судові рішення, на думку кандидата, не носили будь-якого злого наміру, а стосувалися виключно застосування норм права.

ВККС прийняла рішення визнати Ларису Мороз здатною здійснювати правосуддя в складі ВС. Таке рішення набрало необхідні 11 голосів.

14:00 Нова інформація ГРД стосувалася різної реакції колегії суддів, в яких брала участь кандидат, на однакові, на думку Ради, правові обставини.

Зокрема, 23 лютого 2017 року, розглядаючи в складі колегії позов кандидата на посаду у Верховному Суді на рішення ВККС, Яна Іваненко заявила про самовідвід у зв'язку з тим, що сама бере участь в конкурсі. Проте 8 червня 2017 року при розгляді подібного позову кандидат чомусь уже не вважала за потрібне заявити про самовідвід, що, на думку ГРД, свідчить про виборчу позицію кандидата.

Яна Іваненко у відповідь заявила, що, незважаючи на схожість, це абсолютно дві різних судових справи по суті позовних заяв, тому і реакція на них різна.

За підсумками обговорення ВККС прийняла рішення визнати Яну Іваненко такою, що не підтвердила здатності вершити правосуддя у Верховному Суді. За її кандидатуру проголосували тільки дев'ять членів ВККС.

12:20 Наступний кандидат — Яна Іваненко, претендент на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду. З 2012 року Яна Іваненко — суддя Вищого адміністративного суду України.

ГРД дав 14 квітня 2017 року негативний висновок по кандидату. В основі претензій — непотизм. У висновку стверджується, що вся суддівська кар'єра Яни Іваненко тісно пов'язана з Валерієм Євдокимовим, екс-главою Вищої ради юстиції. Кандидат була його помічником як у ВРЮ, так і як народного депутата. Яна Іваненко має сина від Валерія Євдокимова.

У 2004 році Яна Іваненко починає суддівську кар'єру і стає суддею Господарського суду міста Києва, а вже через три роки, в 2007 році, починає працювати в Київському апеляційному господарському суді. У 2012 році у віці 36 років Яна Іваненко стає суддею Вищого адміністративного суду. Крім цього, у віці 28 років кандидата нагороджують почесним званням «Заслужений юрист України», і вона до сих пір є наймолодшим володарем цього звання.

Крім цього, суддя Яна Іваненко не має ніякого майна, придбаного самостійно. Будинок в смт Ворзель Київської області — подарунок Валерія Євдокимова. Квартира площею 140 кв. м. по вул. Щорса в Києві, а також автомобіль Suzuki SX4 2011 випуску, якими користується Яна Іваненко, належать матері судді.

Кандидат зазначила, що всі висновки ГРД надумані і засновані на припущеннях. Оприлюднення фактів її приватного життя вважає некоректним, роль Валерія Євдокимова в своїй кар'єрі — перебільшеною, а все майно — чесно придбаним.

Представник ГРД Роман Куйбіда повідомив, що вчора на адресу Ради надійшли нові свідчення проти кандидата.

Головуюча на засіданні ВККС Валентина Устименко вирішила надати додатковий час для ознайомлення кандидата з суттю претензій і оголосила перерву в засіданні до 14:00.

11:10 Наступний кандидат — Михайло Гриців, претендент на зайняття посади судді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду. Кандидат з 2006 року обіймає посаду судді Верховного Суду України.

12 квітня 2017 року ГРД надав комісії негативний висновок щодо кандидата. У висновку зазначається, що в декларації кандидата за 2013-2014 рр. не вказані три земельні ділянки та три житлових будинки, записані на дружину кандидата.

Крім цього, кандидат використовував свій статус судді для отримання в 2012 році службової квартири в м. Київ, яку в 2014 році приватизував. Це не могло відбутися без участі Верховного Суду України та ініціативи кандидата.

У ГРД вважають, що така схема отримання житла у власність є не добропорядною, з огляду на те, що заробітна плата судді Верховного Суду України достатня для придбання житла в м. Київ (хоча б в кредит), а також з огляду на високі доходи членів сім'ї і наявність у власності іншої квартири і двох будинків у Львові та Львівській області.

Рада доброчесності також вказує на те, що кандидат в 2009 році був у складі колегії суддів, яка залишила без змін вирок трьом міліціонерам, які брали участь у вбивстві Георгія Гонгадзе. У 2015 році Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Яременко проти України-2» вказав, що рішення Верховного Суду України ґрунтувалося на доказах, отриманих з порушенням процесуальних прав обвинуваченого.

Кандидат в складі колегії суддів Верховного Суду України також брав участь у перегляді справи за обвинуваченням С. В. Левенця. ВСУ залишив в силі вирок судів нижчої інстанції про довічне ув'язнення і конфіскацію всього майна. Харківська правозахисна організація назвала цю справу «кричущим прикладом засудження людини за вчинення чужого злочину».

Михайло Гриців, даючи пояснення, повідомив, що земельні ділянки і житлові будинки — це спадок від батьків. Права власності на нього реально виникли тільки після смерті батька в 2015 році.

Приватизація квартири в м. Київ була ініційована в силу тих обставин, що львівська квартира не забезпечувала необхідну нормативну площу проживання для суддів (21 кв. м на кожного члена сім'ї та 10 кв. м — на всю сім'ю).

У справі міліціонерів вони мали повноцінний доступ до захисту, а в справі Левенця рішення суду ніким більше не було оскаржено, і воно вступило в законну силу.

За підсумками обговорення ВККС прийняла рішення визнати Михайла Гриціва здатним здійснювати правосуддя в складі ВС. Результати голосування: 13 — за, 1 — проти.

9:20 Вища кваліфікаційна комісія суддів України в пленарному складі продовжила розгляд питань про підтвердження здатності наступної групи кандидатів на посади суддів касаційних судів у складі Верховного Суду (ВС) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Перший кандидат — Олександр Єлфімов, претендент на зайняття посади судді Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду. Сьогодні він є суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГРД надав до комісії висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Підставою для висновку стала інформація про участь судді в якості доповідача під час розгляду касаційної скарги в так званій «справі Юлії Тимошенко». 29.08.2012 року колегія суддів ВССУ залишила обвинувальний вирок судів нижчих інстанцій без змін. Відомості про наявність окремої думки судді відсутні. 14.04.2014 року Верховний Суд України в повному складі скасував цей вирок, як незаконний.

На думку ГРД, «справа Юлії Тимошенко» мала очевидний політичний підтекст, а сам процес супроводжувався систематичними порушеннями, про що неодноразово згадувалося в резолюціях Європейського парламенту. Тим самим було істотно підірвано авторитет української судової системи.

Крім цього, у Раді доброчесності викликає підозру тривале перебування кандидата в Російській Федерації, яке за дивним збігом обставин почалося 22 лютого 2014 року і тривало до кінця жовтня 2014 року.

У своїх поясненнях кандидат повідомив, що під час розгляду «справи Юлії Тимошенко» діяла ст. 365 КК України, яка передбачала кримінальну відповідальність посадової особи за перевищення своїх повноважень. Вирок Печерського районного суду міста Києва, який встановив, що державі діями Юлії Тимошенко було завдано збитків більш ніж в 200 млн дол. США, розглянув Апеляційний суд міста Києва, який залишив його без змін. Колегія суддів ВССУ розглядала касаційну скаргу тільки в рамках своїх повноважень, а саме з точки зору наявності істотних порушень кримінально-процесуальних норм, правильності кваліфікації скоєного злочину, а також правильності призначення міри покарання.

Обставини скоєння злочину, за словами Олександра Єлфімова, не були предметом розгляду судом касаційної інстанції.

Кандидат звернув увагу членів комісії на те, що ЄСПЛ не розглядав рішення ВССУ в «справі Юлії Тимошенко» від 29.08.2012. Верховний Суд України дійсно скасував рішення ВССУ, однак при цьому були також зафіксовані 16 окремих думок.

Своє тривале перебування на території Росії кандидат пояснив серйозною хворобою матері, яка проживає в Москві.

За підсумками обговорення ВККС прийняла рішення визнати Олександра Єлфимова таким, який не підтвердив здатність вершити правосуддя у Верховному Суді. Це означає, що для його подальшої участі в конкурсі не знайшлося достатньої кількості голосів членів комісії.