Що насправді хотіли сказати в Раді Європи Громадській раді доброчесності?

Святослав Пограничний,
доктор філософії в сфері права

Днями експерт Ради Європи, професор, доктор права Діана Ковачева презентувала висновок щодо Регламенту Громадської ради доброчесності (ГРД). У ньому, по суті, була дана оцінка не тільки з цьому документу, його відповідності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та європейським стандартам, але і характеристика процедурі оцінювання кандидатів на посаду судді та суддів в Україні.

Висновок експерта вже встигло викликати гарячу дискусію в юридичних колах. Зокрема, чи була це критика на адресу ГРД або це, навпаки, позитивна оцінка? Та чи оцінка це в принципі?

З точки зору одних експертів такий висновок від представника Ради Європи може мати далекосяжні наслідки, наприклад, на нього можуть послатися при оскарженні рішень, прийнятих у процедурі конкурсу до Верховного Суду, в основу яких ляжуть негативні висновки Громадської ради доброчесності. Навряд чи Європейський суд з прав людини орієнтується на інші стандарти, ніж ті, які викладені у висновку Діани Ковачевої.

Інші ж (в першу чергу самі члени ГРД) вважають, що врешті-решт створення такого органу, як ГРД, оцінюється з позитивного боку.

Разом з тим у висновку експерта Ради Європи йдеться про відсутність заздалегідь визначених правил, критеріїв, методології як документа, за яким працює ГРД і, відповідно, чітких і об'єктивних критеріїв оцінювання суддів і кандидатів у судді. І такі зауваження обійти увагою неможливо.

При цьому експерт Ради Європи стверджує, що не аналізувала практику Громадської ради доброчесності. Можливо, тоді б її чекало ще чимало цікавих моментів.

Однак повернемося до висновку.

Конфлікт інтересів

Одна з ключових позицій в висновку стосується того, що в складі Громадської ради не повинно бути практикуючих юристів, оскільки це, так чи інакше, веде до конфлікту інтересів.

«2.2 ... дотримання принципу незалежності судової влади вимагає дотримання загального правила про те, що практикуючі юристи (адвокати) і прокурори не можуть брати участь в процесі оцінювання суддів. Незважаючи на те, що термін повноважень членів ГРД становить два роки, їх відведення від участі в розгляді інформації про окремий особі внаслідок конфлікту інтересів не є прийнятним варіантом, оскільки протягом двох років практикуючі юристи або прокурори можуть постати перед будь-яким з оцінюваних ними суддів (кандидатів на посаду судді). Крім цього, повноваження членів ГРД за оцінкою суддів взагалі можуть мати негативний вплив навіть на тих суддів, які не проходять через процес оцінки, коли члени ГРД постануть перед ними в суді », — зазначається у висновку експерта Ради Європи.

Нагадаю, що в рішенні «Олександр Волков проти України» також йшлося про те, що «систему призначення суддів слід повністю захистити від неправомірного політичного та іншого впливу певних сторін».

При цьому в складі ГРД досить практикуючих адвокатів та юристів, зокрема, Роман Маселко, Тарас Шепель, Віталій Титич, Андрій Савчук та ін., що не зупинили на період оцінювання конкурсантів у Верховний Суд свою адвокатську діяльність і представництво в судах.

Під час круглого столу, присвяченого обговоренню висновку експерта про Регламент ГРД, його координатор і адвокат Віталій Титич парирував, мовляв, за що тоді жити членам Ради і як бути з правом на гідний рівень життя, проте Діана Ковачева зазначила, що за європейськими стандартами практикуючі адвокати оцінювати суддів не можуть. Як вийде з цієї ситуації Рада, залишається під питанням.

У період створення Ради восени минулого року мали місце зауваження до того, наскільки прозоро і за якими критеріями відбирали його членів. Це питання також відображене у висновку експерта.

Так, в ньому наголошується, що «Регламент ГРД не охоплюють порядок висунення та відбору представників громадських організацій». Хоча таке висунення і відбір варто було б зробити відкритими, наприклад, створити відбірну комісію, передбачити надання декларацій про майновий стан і конфлікт інтересів, доказів професіоналізму майбутніх членів Ради і т.д. (Згідно §37 Висновки КРЕС №3: «... Дуже важливо, щоб такі оцінювачі мали достатні знання і досвід щодо функціонування судової системи, щоб бути здатними оцінити роботу суддів належним чином»).

Методологія, точніше, її відсутність

Ще один чітко визначений в експертному висновку момент полягає в тому, що критерії оцінювання повинні бути чіткими і встановленими в методології ГРД.

Діана Ковачева прямо вказує на недоліки Регламенту ГРД:

«2.3 Регламент ГРД не містить чітких і об'єктивних критеріїв, на підставі яких можна зробити висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) нормам доброчесності та етики. Такі критерії повинні бути встановлені заздалегідь і доведені до відома суддів, кандидатів на посаду судді та широкої громадськості».

Якщо це не критичне зауваження, то що це?

«Об'єктивні критерії оцінювання, здійснюваної ГРД, можуть передбачатися і далі деталізувати в Регламенті ГРД, причому, коли ГРД збирає, перевіряє і аналізує інформацію про суддю або кандидата на посаду судді, об'єктивні стандарти потрібні не тільки для того, щоб виключити політичний вплив, але і з інших причин, наприклад, щоб уникнути ризику, пов'язаного з припущенням про наявність фаворитизму, консерватизму і корпоративізму, який виникає, коли призначення або оцінка здійснюються не на основі чітко визначеної процедури, а на підставі особистих рекомендацій», — чітко вказано у висновку.

У зв'язку з цим експерт в п. 2.5 укладення додає, що «з метою забезпечення прозорого і достовірного результату можна запропонувати, щоб ГРД заздалегідь розробила і опублікувала методологію здійснюваної нею оцінки суддів та кандидатів на посаду судді».

Нагадаю, що така методологія у Ради відсутня. За словами ГРД, вони користуються тією ж методикою, що і ВККС, але це, знову ж таки, «за словами». Будь-якого акта, документа, порядку і т.п. не було і немає.

Громадська думка не може бути основою для виводу

Торкнулася експерт також використання ГРД таких критеріїв для оцінювання, як репутація судді (кандидата) і громадської думки про нього. Досить часто члени Ради на своїх сторінках в соцмережах (в т. ч. на сторінці ГРД в Facebook), в блогах дають оцінку конкурсанту до Верховного Суду і, відповідно, рішенню ВККС, використовуючи публікації в ЗМІ або посилаючись на недоведені факти, як на «загальновідомі».

Діана Ковачева підкреслила, що в §48 Висновку КРЕС №17 сказано, що хоча «загальні умови і методи оцінки повинні бути доступні суспільству», проте «процес індивідуального оцінювання для кар'єрних цілей або підвищення судді не повинен враховувати думку суспільства щодо судді. Ця думка не завжди може бути результатом повного або всебічного розуміння інформації або, можливо, навіть ґрунтуватися на нерозумінні діяльності судді в цілому».

Що стосується репутації судді, то у висновку експерта Ради Європи йдеться про те, що це не може бути основним і єдиним джерелом інформації, в т. ч. і тому, що «процес індивідуального оцінювання для кар'єрних цілей або заохочення не повинен враховувати громадську думку щодо судді».

При цьому теза йде «червоною ниткою» по всьому висновку: «судження про репутацію і доброчесність судді не повинні складати предмет розгляду широкого загалу», «висновок не може ґрунтуватися на чутках» та ін.

Представляючи свій висновок, Діана Ковачева не раз підкреслила, що «вкрай складно примирити незалежність судді з системою оцінки його діяльності, а якщо потрібно вибирати одне з двох, то головною цінністю є суддівська незалежність», а також, що ГРД тільки сприяє роботі ВККС в питаннях кваліфікаційного оцінювання суддів, але не може виносити остаточного рішення про доброчесність або професійну етику окремого судді.

По суті, експерт Ради Європи вказала на ряд больових точок в процедурі оцінювання кандидатів в новий Верховний Суд, який найкраще підходить до свого завершення. Чи будуть враховані недоліки або Громадська рада доброчесності просто «кивне» і продовжить роботу в колишньому режимі? Цілком ймовірно, що від відповіді на це питання можуть залежати не тільки результати конкурсу, а й судової реформи в цілому.