«Це не те, на що ми розраховували» – у Верховній Раді не задоволені змістом програми з історії української державності для кандидатів в судді

11:00, 13 квітня 2025
Народні депутати вважають, що запитання про різні племена, князівства та історичні події не мають нічого спільного із початковою ідеєю тестування на знання історії української державності.
«Це не те, на що ми розраховували» – у Верховній Раді не задоволені змістом програми з історії української державності для кандидатів в судді
Джерело фото - ВККС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Комітет Верховної Ради з питань правової політики 9 квітня рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект № 13114 від 18 березня 2025 року.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», законопроект передбачає низку змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів», зокрема й корегування умов як вже оголошених, так і майбутніх конкурсів на посади суддів.

Наприклад, законопроект пропонує надати ВККС право самостійно визначати прохідний бал за етап тестування на знання історії української державності, тобто відмовитися від наразі законодавчо визначеної необхідності обов’язково набирати за вказане тестування мінімум 75% від максимально можливого балу.

Першими, хто буде складати відповідне тестування, скоріш за все, будуть учасники оголошеного у 2024 році добору на посади 1 800 суддів місцевих судів.

ВККС зазначену пропозицію, як і законопроект в цілому, під час засідання Комітету  підтримала.

«Нам потрібно, щоб кандидатів перед проведенням конкурсу на посади суддів місцевих судів залишилося як можна більше», - повідомив член ВККС Руслан Сидорович.

Він розповів, що у Комісії є побоювання, що за умови існування 75% прохідного бар’єру може виникнути ситуація, яка відбулася у грудні під час тестування на когнітивні здібності кандидатів на посади суддів ВАКС та АП ВАКС.

Тоді, нагадаємо, 75% бар’єр не змогли подолати більше 66% претендентів на посади суддів ВАКС та більше 61% кандидатів на посади суддів АП ВАКС.

«Іспит з історії української державності буде проводитися вперше в історії конкурсів та процедур добору на посади суддів. Враховуючи гостру кадрову кризу в судовій владі, наявність достатньо жорсткого прохідного балу може негативно вплинути на заповнення вакансій в судах першої інстанції», - зазначив Руслан Сидорович.

На думку представника Комісії, ВККС, у разі ухвалення змін до закону, може встановити прохідний бар’єр на рівні у 60% від максимально можливого балу.

Народні депутати в цілому погодилися з планами ВККС стосовно суттєвого зниження прохідного бар’єру за тестування на знання історії української державності, однак чимало запитань у парламентарів виникло щодо концептуального змісту затвердженої Комісією програми іспиту.

Нагадаємо, як розповідала «Судово-юридична газета», 29 січня ВККС затвердила програму іспиту та таксономічну характеристику анонімного тестування з історії української державності.

Згідно з програмою іспиту, судді та майбутні судді повинні знати історію суспільно-політичного розвитку українських земель та події розбудови української державності із стародавніх часів до президентства Володимира Зеленського

«У програмі, яку затвердила ВККС, наприклад, мова йде про племена, такі як скіфи та готи, які не мають безпосереднього відношення до української державності, оскільки вони  мешкали на території сучасної України ще в стародавні часи. Я коли ознайомився з програмою іспиту, то був здивований її змістом», - розповів заступник голови Комітету з питань правової політики Павло Павліш.

Голова Комітету Денис Маслов у свою чергу повідомив, що коли у 2023 році законодавець запроваджував відповідне тестування на знання історії української державності для конкурсних процедур на посади суддів, то все ж розрахунок був на інші акценти.

«Мова перш за все йшла про новітню історію України, а не взагалі про історію розвитку українських земель. Ми мали на увазі інше, а вийшло ось так, як є зараз», - зазначив голова Комітету.

Нагадаємо, що під новітньою історією частіше за все розуміється період часу від подій Першої світової війни (1914-1918 роки) до сьогодення.

Також народні депутати зазначили, що затверджена Комісією програма іспиту більш схожа на програму для історичних факультетів вищих навчальних закладів, ніж на програму одного з етапів кваліфікаційного іспиту для  вже діючих або майбутніх суддів. Відтак, програма виглядає занадто перевантаженою різними історичними подіями та датами.

У відповідь Руслан Сидорович повідомив, що у будь-якому випадку Комісія самостійно не розробляє тестові завдання – це проблема Національної школи суддів, яка має можливість залучати необхідних експертів у сфері історії української державності. При цьому станом на квітень 2025 року тестові завдання ще не готові.

У підсумку народні депутати вирішили провести консультації з членами ВККС, зокрема головою Комісії, та з представниками Школи суддів стосовно як змісту програми іспиту з історії української державності, так і ситуації з розробкою тестових запитань.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Сьогодні день народження святкують
  • Андрій Грушицький
    Андрій Грушицький
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Алла Корніюк
    Алла Корніюк
    застуник голови Хмельницького апеляційного суду